Останній лист від твого коханого. Джоджо Мойєс. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Джоджо Мойєс
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Современные любовные романы
Год издания: 2010
isbn: 978-617-12-3303-4, 978-617-12-3304-1, 978-617-12-2719-4, 978-0-340-96162-9
Скачать книгу
записи лікаря і прочитати, що вона потрапила в автокатастрофу. Дженніфер намагалася дізнатися у матері бодай якісь подробиці, але та лише червоніла як рак, клала свою пухкеньку невелику руку на голову доньки і казала, що «їй не варто про це згадувати, адже це було так… жахливо». Її очі наповнювалися слізьми, і Дженніфер, не бажаючи засмучувати матір, швидко змінювала тему розмови.

      Якось до Дженніфер з іншого крила лікарні прийшла балакуча дівчина з яскраво-рудим волоссям, щоб підстригти її та зробити укладку. Вона пообіцяла, що з новою зачіскою Дженніфер почуватиметься набагато краще. Невелику ділянку волосся на потилиці довелося зголити, коли дівчині накладали шви, але перукарка її запевнила, що вона вміє майстерно приховувати такі неприємності.

      Трохи більше ніж за годину перукарка розвернула Дженніфер до дзеркала. Вона поглянула на своє відображення: на неї дивилася доволі-таки симпатична жінка. Синці ще не зовсім зійшли, шкіра була блідою, але загалом її обличчя було досить милим на вигляд. «Моє обличчя», – виправила себе Дженніфер.

      – А у вас є косметика? – запитала перукарка. – Я б могла зробити вам макіяж. Адже ваша рука ще, мабуть, болить. Трохи помади робить яскравішим будь-яке обличчя. Ну, і ще трохи пудри.

      Дженніфер дивилася у дзеркало, не відводячи погляду.

      – Гадаєте, варто?

      – Звісно ж! Та ви справжня красуня! Можу зробити вам легкий макіяж, щоб щічки трохи засяяли. Зачекайте хвилинку, збігаю вниз по косметичку. У мене є нові неймовірні відтінки з Парижа, вам ідеально пасуватиме помада від Шарля Рітца.

      – Ну ось, ви просто чарівні! Приємно бачити леді з макіяжем. Зразу розумієш, що вона на висоті, – вигукнув пан Гаргрівз під час обходу. – Вже готові їхати додому?

      – Так, звичайно, – ввічливо відповіла вона. Дженніфер не знала, як переконати лікаря в тому, що вона не має жодного уявлення про те, який цей «дім».

      Певний час лікар вивчав її обличчя, помітив, мабуть, невпевненість у її голосі. Тоді сів біля неї на ліжко й поклав руку на плече.

      – Я розумію, ви трохи збентежені, ще не зовсім прийшли до тями, але не переймайтесь тим, що багато речей залишаються для вас незрозумілими. Черепно-мозкові травми часто викликають амнезію. Вас оточують турботливі люди, і я впевнений, як тільки ви потрапите у знайоме середовище, почнете займатися звичними справами, спілкуватиметеся з друзями, ходитимете по магазинах, то зовсім скоро зрозумієте, що все стає на свої місця.

      Дівчина слухняно кивнула. Вона досить швидко зрозуміла, що людей тішить, коли вона з ними погоджується.

      – Зайдете до мене за тиждень. Потрібно подивитися, як загоюватиметься ваша рука. Також для повного відновлення вам потрібно буде пройти курс фізіотерапії, проте перш за все відпочивайте і ні про ще не турбуйтесь. Домовилися? – запитав він, крокуючи до дверей.

      Що вона могла йому відповісти?

      Чоловік приїхав по Дженніфер близько шостої. Медсестри у накрохмалених медичних халатах