Вазопресин
Не лише окситоцин, а й вазопресин відіграє важливу роль у нашій соціальній інтеракції. Окситоцин і вазопресин тісно споріднені. З дев’яти складових ланок цих обох нейропептидів, амінокислот, сім – ідентичні. Вазопресин ще із сивої давнини відомий як «антидіуретичний гормон». Він зумовлює у нирках після фільтрації крові щоденну реабсорбцію приблизно шістнадцяти літрів води. Коли в реабсорбції цієї кількості води стається збій, людина виділяє із сечею вдень до п’ятнадцяти літрів води. Таку хворобу називають diabetes insipidus (нецукровий діабет). Але вазопресин продукує і сам мозок, де його послання сприймають рецептори V1 та V2. Варіації цих рецепторів вазопресину зумовлюють також ставлення до музики, ухвалення рішень з економічних питань і соціальну поведінку. Варіанти рецептора V1а, досить поширеного (до 40 %), співвідносяться з індивідуальним рівнем альтруїзму, з утворенням пар, сімейним станом і кількістю проблем у шлюбі та його якістю.
8. Окситоцин, вазопресин і психіатрія
Окситоцинова система відіграє роль у низці психічних захворювань, як-от аутизм чи різні депресії.
Аутизм – це розлад мозку, який проявляється з третього року життя в аномаліях соціальної взаємодії та зменшенні комунікативних здібностей. Спадковість цього захворювання оцінюють від 50 до 80 %. Мозок аутистів менше налаштований на соціальний світ, тому не може розвивати дзеркальні нейрони та зв’язки, необхідні для соціальної поведінки.
Взаємозв’язок між окситоцином та аутизмом був доведений у генетичних дослідженнях варіантів рецепторів окситоцину, рівня окситоцину в плазмі крові та методик лікування пацієнтів окситоцином. Один із найкраще вивчених генів аутизму, рилін, задіяний у функціонуванні рецепторів окситоцину. Рівень обох соціальних нейропептидів окситоцину й вазопресину в плазмі крові людей з аутизмом може бути нижчим.
Деякі дослідження довели зв’язок аутизму та генетичних варіантів (SNPs) у рецепторі окситоцину або гена V1а. Метааналіз шістнадцяти варіантів рецептора окситоцину показав, що чотири з них стосуються розладу аутичного спектра. У деяких пацієнтів з аутизмом відзначають мутації, які вимикають ген рецептора окситоцину і роблять мозок нечутливим до цього гормона.
Окситоцин, уведений у формі назального спрею, помітно стимулює в розумних пацієнтів з аутизмом соціальну поведінку. Окситоцин покращує зоровий контакт, здатність до суспільної пам’яті та опрацювання соціальної інформації. Введення окситоцину як спрею для носа здатне посилювати в аутистів на основі його дії на префронтальну кору та/або передню поясну кору емпатію, емоції, здатність до впізнання і Theory of Mind.
Несприятливі соціальні обставини на ранніх стадіях розвитку можуть негативно позначитися на окситоциновій системі. У церебральній рідині жінок, які пережили насильство, діагностують нижчий рівень окситоцину.
У пацієнтів