Останній бій Урус-шайтана. Віктор Вальд. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Віктор Вальд
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Историческая литература
Год издания: 2017
isbn: 9786171241572, 978-617-12-4158-9,978-617-12-3951-7
Скачать книгу
міста Бахчисарая, де йому буде виказано шану й піднесено щедрі дари. Мене, автора цих рядків Евлію Челебі, друга й супутника великого бахадира, дещо збентежило те, з якою поспішністю Рикаючий Лев султана погодився змінити напрямок і тим самим відкласти виконання головної мети своєї подорожі. Адже тепер наш шлях лежав за сонцем. До того ж славний кінь бахадира, стримуваний рукою господаря, плентався, як той равлик, що був у сумі, подарованій шейхом дервішів. Ніхто не наважився спитати про причину глибокої задумливості сіляхдара, у тому числі і я, що нарешті став його другом і невтомним супутником. Цей час я провів у цікавих бесідах із моїм помічником Фасулом і залишився задоволений примхою долі, що послала мені в порту Стамбула цього тямущого юнака. Цей фанаріот – славний учень, та йому не завадить повчитися мудрості старших, а особливо великої мудрості Корану. І якби він краще тримався в сідлі й бодай трохи володів зброєю, то міг би стати незамінним супутником будь-якому вченому мандрівникові на найнебезпечніших дорогах. Боюся, що його слабке, майже дитяче тіло й незрозуміла відраза до вогнепальної та холодної зброї змусять мене розлучитися з ним перед тим, як копита наших коней зігнуть трави Дикого степу, відомого як Хейхат.

      Але поки що ми на землі хана й під опікою його воїнів. Хвала Аллаху!

      Переконавшись у мовчазності сіляхдара й не сміючи квапити його, воїни хана повели нас добротною дорогою між горами. До нас постійно приєднувалися місцеві жителі й, користуючись повільністю походу, частенько влаштовували бенкети й усілякі змагання. Вони пропонували нам смачну баранину і ягнятину, вершкове масло, каймак, кулемезу, молоко та тверді головки сиру. Використовуючи знання та досвід, я прив’язав до свого коня три головки м’ятного сиру, а також кілька глечиків з особливим медом, смачнішого я ніде раніше не куштував. Водночас не слід забувати, що пророк Мухаммед був і великим лікарем. Він рекомендував мед від хвороби живота. А ще в мене, згідно з лікувальними рекомендаціями Пророка, є масло чорного кмину, засіб від будь-якої хвороби, крім смерті. Сир і мед – їжа особливо приємна й корисна в дорозі в будь-якому віці, а особливо в такому зрілому, який дарував мені Аллах. Адже наступного року мені виповниться сімдесят. Це дрібниці, якщо згадати, що мій дід зі славного роду Кютах’ї, роду великих шейхів, прожив сто сорок сім років! Він брав участь в облозі та здобутті Константинополя[67] як прапороносець султана Мехмеда Завойовника. А моєму славетному батькові Мехмеду Зіллі, який має титул палацового ювеліра, уже більше сотні років. Так само в доброму здоров’ї мій брат Махмуд і сестра Інель. Хай продовжить Аллах їхні літа!

      Про це і про моїх родичів (а серед них і колишній великий візир Мелек Ахмед-паша, як і я, абхазець, бо наші матері – сестри з племені абхазів) я розповів своєму учневі Фасулу. А також про все прикметне, що ми побачили на шляху до Карасубазара, головного міста ширінських беїв.

      Кримські татари поділяються на чотири коліна: Ширін, Барин,[68] Мансур


<p>67</p>

1453 рік від Різдва Христового.

<p>68</p>

Барин – стародавня орда, яка боролася за Тохтамиша проти Тимур-бея.