Реквієм по мрії. Г’юберт Селбі-молодший

подивилася на нього й похитала головою, і тобі не набридає цей старезний жарт? Поговори про це зі своїм психом. Може, це компенсація підсвідомих бажань, і він знову засміявся, а Меріон хихотнула й почала цілувати його, переходячи з одного куточка губ до другого, пропихаючи язика якомога глибше, і Гаррі відповів своїм язиком і обійняв її руками, відчувши долонями приємно гладеньку шкіру, і почав пестити спину й сіднички Меріон, а вона водила долонями по внутрішньому боці його стегон і легенько бігала пальчиками по його кульках, цілуючи його груди й живіт, а тоді схопила його патик і трохи поводила рукою, перш ніж обхопити його губами й провести язиком по головці, а Гаррі продовжував голубити її сіднички й западину між ними, вигинаючись і витягуючись із примруженими очима, і смужечки світла розсіювали темряву під його повіками, а коли він розплющив очі, то невиразно побачив, як Меріон зголодніло заковтувала його дружка, його мозок наелектризувався думками й образами, але наркотики й приємність моменту притисли його солодкою, вершинно солодкою вагою. Ця вага зненацька зникла, коли Меріон сіла й примостила його дружка, і він години, а може й секунди, просто лежав із заплющеними очима й слухав захопливе хлюпання патика в пиріжку – поскакали дикі коні та й долиною, – а тоді розкрив очі й схопив її груди, тоді притягнув її вниз, щоб мати змогу дражнити їх язиком, щипати, жувати губами й посмоктувати, водячи руками вгору і вниз по її спині, а очі Меріон час від часу закочувалися вгору, і вона рухалася, скакала, зітхала й стогнала, і вони кохалися, доки ранні промені світанку не почали пробиватися крізь завіски і жар їхнього кохання не охолов у сонячному теплі, і раптом вони міцно заснули.

      Сара з любов’ю намазала на бейгель вершкового сиру, не зводячи півтора ока з телевізора, що блимав у її вітальні рано-вранці. Вона по-хазяйськи відкусила шматок, а тоді відсьорбнула трохи гарячого чаю. Коли-не-коли вона підмазувала й вирівнювала на бейгелі сир, перш ніж відкусити ще й запити його гарячим чаєм. Вона намагалася їсти бейгель з вершковим сиром повільно, але його не стало ще до наступної реклами. Я почекаю. Не їстиму більше перед рекламою. Наступна має бути про котячий наповнювач. У них такі гарні киці. Так вуркотять. Вона відсьорбнула трохи чаю зі склянки й дивилася телевізор, вирішивши нічого не їсти, поки не скінчиться вся реклама. Врешті-решт, це не так важко. А після сніданку піду в бібліотеку й наберу книжок про дієти. Хоч би не забути. Спочатку в бібліотеку, а тоді до Ади, щоб вона пофарбувала мені волосся. У прекрасний, розкішний вогнистий колір. О, привіт, кицю. Яка ж ти гарненька кицюня. Пригорнула б оце, як те дитятко. Вона простягла руку, взяла сирний деніш[5] і почала вмочати його у склянку з чаєм, не розуміючи, що робить. До неї дійшло вже тоді, коли вона почала жувати й крутити деніш у роті. Вона глянула на випічку в руці, на слід, що залишили її зуби, а тоді зрозуміла, чому шлунок і горло сміються з неї. Вона майже не зважала на рекламу, продовжуючи кусати й жувати якомога