Ядром словникового складу будь-якого стилю мови є так звана загальновживана лексика. Це слова, які використовують усі носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, пов’язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю тощо. Загальновживана лексика стилістично нейтральна (міжстильова), тому її уживають вільно, без будь-яких обмежень в усіх функціональних стилях мови.
Специфічні слова, котрі співвідносяться зі сферами суспільного життя та функціональними стилями мови, називають лексикою обмеженого вживання. Її поділяють на розмовну, тобто слова, поширені в розмовному варіанті усного літературного мовлення, та книжну лексику, тобто слова, що вирізняються на тлі стилістично нейтральної та розмовної лексики літературної мови вузькою сферою вживання і вносять у спілкування відтінок офіційності, урочистості, науковості. Переважно вони мають писемну форму вияву.
Діловою лексикою, або лексикою ділового мовлення, називають слова й усталені звороти, що належать до офіційно-ділового стилю й виконують функції офіційного спілкування, їх вживають у законах, указах, договорах, статутах та інших документах, в усній діловій практиці. Слова, що належать до ділової лексики, є складовими стандартних висловів, офіційних формул, вироблені для певних сфер ділового спілкування. Їх уживання вимагає точності, однозначного сприйняття. Ділова лексика вносить у текст стилістичне значення книжності.
Книжні елементи мови в офіційно-діловому стилю побутують з додатковою стилістичною якістю, якої вони набувають, частково трансформуючись під впливом системою зв’язків, комунікативного завдання відповідно до семантичних можливостей. Тому функціональну значущість лексичних одиниць ділового стилю можна визначити, досліджуючи весь його мовний лад, організацію мовних засобів у контексті.
Стилістичної додатковості слова набувають у зв’язку з різними обставинами. Для офіційно-ділового мовлення характерна й своя, власна канцелярська лексика, яку вже не використовують чи майже не використовують в інших сферах комунікації через свою архаїчність або специфічне стильове забарвлення: вищезазначений, вищезгаданий, нижчепідписаний, пред’явлений, пред’явлення, засвідчити, чинність, ухвала,