– службові (офіційні) відносини між підприємствами одного й різного підпорядкування;
– службові відносини між структурними підрозділами одного підпорядкування;
– службові відносини між приватною особою та організацією, установою, закладом і навпаки;
– приватні (неофіційні) відносини між окремими громадянами.
Админістративно-канцелярський підстиль реалізують в офіційній кореспонденції (листах), договорах, контрактах, заявах, автобіографіях, характеристиках, дорученнях, розписках тощо.
АКЦІОНЕРНИЙ ПОШТОВО-ПЕНСІЙНИЙ БАНК «АВАЛЬ»
пропонує новий вид банківських послуг —
ПЛАСТИКОВІ КАРТКИ VISA AVAL
Пластикові картки VISA AVAL – це універсальний платіжний засіб, що дає змогу отримати готівку в більш ніж 12 млн пунктах обслуговування понад 220 країн світу, а також здійснити найрізноманітніші платежі.
Чекаємо за адресою:
вул. М. Лисенка, 5, м. Львів 79011 (тел.: /032/238-92-34, факс /032/238-86-64)
Іноді до стильових рідновидів офіційно-ділового стилю відносять юридичний – підстиль юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж), котрий обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини, учасниками яких є держава, підприємства, організації, установи усіх форм власності і приватні особи. Юридичний підстиль реалізують в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях та ін.
В офіційно-діловому стилі, переважно в його адміністративно-канцелярському різновиді, який має писемну й усну форми вживання, виявляється ділова українська мова як різновид літературної мови.
На рівні лексики в основу ділової української мови покладено загальнозрозумілу, нейтральну, нормовану, так звана книжну, міжстильову лексику, відповідну термінологію та професійно-виробничу лексику; відтінок книжності мають слова абстрактного значення (виконання, дозволяють, розроблено, посвідчення), дієслова (здійснювати, надіслати, призначити), вмотивовані слова (що відповідають змісту документа); іншомовні слова (за доцільністю вживання).
На граматичному рівні діловій українській мові притаманні вибір найточнішої граматичної форми слова (з погляду відмінків – прізвища, звертання), вживання роду (назви посад, професій) і числа; написання числівників, вживання відповідних займенників (ви, ми) та відповідних форм дієслів (інфінітива, форми першої та третьої особи теперішнього часу, форми наказового способу).
На рівні синтаксису документ переважно має розповідний характер, отже, вимагає розповідних поширених речень, найчастіше простих із прямим порядком слів, у деяких документах (контрактах, договорах) – складних речень з умовними, причиновими підрядними реченнями; можливі інфінітивні конструкції та вживання розщепленого присудка (зробити огляд, провести операцію, давати вказівки); важливим є вибір прийменника у синтаксичних конструкціях (відповідно