Залежно від того, чи рідна мова японська, чи якась із західних мов, тони та звуки тварин опрацьовує ліва або права кора. Генетична/етнічна комплектація не відіграє при цьому жодної ролі. Бо тільки з розвитком мовної компетенції в мозку виникає відповідна різниця. Люди, які спілкуються китайською, у порівнянні з багатомновними європейцями, які не володіють цією мовою, мають ділянки з більшою кількістю білої або сірої речовини в лівому острівці та в передній частині скроневої частки. Ця особливість була виявлена як у китайців, рідна мова яких – китайська, так і в європейців, які почали вивчати китайську в дорослому віці. Звідси виникає припущення, що ця ділянка має особливі функції щодо тональних мов.
У японській мові не розрізняється вимова літер Р та Л. Однак японські немовлята до дев’яти місяців здатні відчувати цю різницю. Та оскільки вони не мають справи з тонкою відмінністю між вимовою обох літер, то з часом втрачають таку здатність. Дев’ятимісячні американські діти, які зростали не в китайськомовному середовищі і втратили здатність розрізняти певні звуки китайської мови, можуть цього навчитися, щоправда, лише тоді, коли особисто спілкуються з китайцем, а не коли чують цю мову у відео- чи аудіозаписі. Тобто вирішальну роль тут відіграє соціальна інтеракція. Це ще раз підкреслює, наскільки для занять важливий учитель із плоті та крові, і порушує питання, чи навчання онлайн справді таке ефективне, як стверджують сьогодні.
Також ті ділянки мозку, які прямо не пов’язані з мовою, характерні певними етнічно зумовленими відмінностями. Первинна зорова кора (V1, поле 17) китайців помітно відрізняється від людей західного культурного світу. Такі форми варіантів структур мозку та їхній зв’язок із наявним культурним тлом повинні стати предметом майбутніх досліджень.
Двомовність
Інша мова – це інший погляд на життя.
Мій онук у Парижі росте від народження двомовним. Його мати спілкується з ним виключно французькою, а батько – нідерландською. Зараз йому п’ять років, і просто дух перехоплює від того, наскільки природно він перемикається між французькою та нідерландською, залежно від того, хто перед ним стоїть, або ж уміє швиденько перекласти те, що щойно обговорювали. Недарма ж двомовність – настільки потужний стимул розвитку мозку, що двомовні люди показують значно кращі результати в багатьох психологічних тестах. В академічній сфері вони теж досягають більшого, ніж ті люди, які зростали лише з однією мовою. У префронтальній корі двомовних більше білої речовини.