Біологія ж тим часом накопичила велику кількість експериментальних і клінічних даних про програмувальний вплив Y-хромосоми та чоловічого гормону тестостерону на розвиток мозку хлопчиків у другій половині вагітності. На молекулярному рівні мізки хлопчиків і дівчаток відрізняються саме на цій фазі. Характерні для певної статі чи групи відмінності багатьох структур мозку та способів поведінки між чоловіками й жінками добре задокументовані. До цього варто додати, що жодна особа не має суто чоловічого чи жіночого мозку, а відповідно – й поведінки, – натомість має в розпорядженні унікальну мозаїку з більшою чи меншою мірою чоловічих або жіночих характеристик. Тож діапазон сексуальної диференціації систем мозку в межах кожного індивіда гідний подиву.
Хоча для сексуальної диференціації мозку вирішальне значення мають гормони, що циркулюють та які впливають на його розвиток, їхня дія – залежно від наявності чи відсутності білків, що сприймають гормональне послання (рецепторів), – на локальному рівні дуже різна. Їхній вплив на поведінку та структури мозку має різну силу. Так, гендерна ідентифікація людини (сприйняття себе за чоловіка чи жінку) і незалежно від цього сексуальна орієнтація закладена в структуру мозку ще до народження.
Сумна історія Джона/Джоани/Джона наочно показує, наскільки сильним і стійким може бути запрограмований вплив тестостерону на наш мозок ще в утробі матері (цей випадок я вже описував у книзі «Ми – це наш мозок», надалі скорочено Мцнм, розділ IV.1). Коли Джону було дев’ять місяців, йому довелося перенести операцію на крайній плоті, бо отвір шкірочки був надто вузьким, що спричиняло проблеми під час сечовипускання, а згодом позначилося на нирках. На жаль, під час операції не лише облітерували маленьку судину, з якої йшла кров, але й припекли весь пеніс. Було ухвалено рішення зробити з нього дівчинку. Видалення пеніса та яєчок, платтячка, які він носив, дівчачі іграшки, які йому дарували і які він сам ненавидів, психологічний нагляд і вживання жіночих гормонів (естрогенів), що йому призначили під час статевого дозрівання, – ніщо не змогло змінити гендерної ідентифікації цієї дитини. У дорослому віці він зрештою знову змінив стать, ставши чоловіком. Що б не робили, але гендерної ідентифікації дитини після народження більше не змінити, адже вона закладена в структурі головного мозку. Те саме стосується транссексуальності, коли зовнішня статева оболонка не відповідає власному сприйняттю себе за чоловіка чи жінку, тобто не збігається з власною гендерною ідентифікацією. Тож і в транссексуалів гендерна ідентифікація твердо затаврована у структурі мозку.
До Ґуаньїнь передусім звертаються люди, які бажають мати хлопчика. Якщо хлопчик народжується, то його фото виставляють перед статуєю Ґуаньїнь, яка рятує людей у небезпеці. Крім того, ця богиня розради й милосердя і подолала найдовшу процедуру