Використання ДДТ[4] як пестициду заборонено, але його досі застосовують у безлічі місць, а його багатотонне зберігання ніхто не контролює. ДДТ може пригнічувати статеву диференціацію дитячого мозку. Дрібнодиспенсерний пил, який викидає в повітря транспорт і промисловість, підвищує ризик аутизму дитини, так само, як і контакт вагітної з ароматними розчинниками або формальдегідом. Оскільки мільйони жінок приймають протизаплідні таблетки, а їхня активна речовина покидає організм разом із сечею, то статеві гормони в незначній кількості є і в нашій питній воді. Ба більше, залишки лікарських засобів іноді просто викидають до туалету чи в умивальник. Як впливає на дитячий мозок довготривала дія гормонів та залишків медикаментів у незначній кількості, – досі не з’ясовано.
Дослідження функціональних тератологічних ефектів здійснюється комплексно, адже реакція на ці речовини багато в чому залежить від генетичних факторів, а цей взаємозв’язок досі ще вивчений недостатньо.
5. Зонування кори головного мозку завдяки органам чуття
У матці наш мозок програмує інформація, яка надходить, з одного боку, із зовнішнього світу через органи чуття, а з іншого, – з тіла через периферичну та автономну нервові системи. Кожна частинка нашого тіла репрезентована в мозку, тож він знає, з якої частини тіла і від якого органу чуття надходить поточна інформація. Саме це дозволяє мозку керувати функціями організму. Тож можна дійсно стверджувати, що в мозку буквально «втілена» кожна деталь.
Структура мозку та його ділянок варіюється залежно від віку, етнічної належності та статі, але й у межах цих груп індивідуальні діапазони дуже широкі. Структури мозку істотно різняться за візерунком борозен кори головного мозку, а варіативність розміру ділянок кори головного мозку становить близько 40 %. Це тягне за собою вагомі наслідки, адже мікроскопічні межі ділянок мозку визначають їхню функціональну спеціалізацію.
Індивідуальна варіативність розміру ділянок мозку спричиняє проблеми під час інтерпретації результатів сканування мозку. Коли дослідник мозку хоче назвати конкретне місце кори головного мозку, в якому під час тестового завдання на МРТ він виявив певну функціональну зміну, то використовує для цього «стандартний мозок» із нумерацією за Бродманом. Корбініан Бродман, розглядаючи 1909 року під мікроскопом мозок однієї людини, виділив 52 поля кори головного мозку. Виявилося, що деякі із цих полів відповідали окремим функціям мозку. За допомогою мікроскопічних досліджень мозку більшої кількості людей у його час можна було б довести також те, що поля Бродмана за розміром і локацією на корі головного мозку кардинально відрізняються в різних осіб. Межі цих полів можна визначити лише під мікроскопом, на скан-копії це неможливо. Саме тому завдяки функціональному скануванню