Наш творчий мозок. Дік Свааб

люди користуються зоровою корою як додатковим полем ще й під час лічби. Коли сліпі намагаються розпізнати якийсь предмет на дотик, одразу ж активується зорова кора. У разі вродженої сліпоти інтенсивніше працює ольфакторна система. У глухих усе, що відбувається, викликає потужну реакцію слухової кори. Так само читання по губах і розуміння мови жестів у них вмикає слухова кора. Після ампутації руки чи ноги ділянку мозку, покликану опрацьовувати інформацію із цієї кінцівки, частково «запозичують» сусідні регіони кори. Якщо доторкнутися до обличчя пацієнта, він відчуває цей дотик на фантомній долоні ампутованої руки. Така форма пластичності характерна і для моторної кори.

      «Лотосова ніжка». Стопа китаянки, деформована бинтуванням

      Пластичність кори мозку надає можливе пояснення того, чому в Стародавньому Китаї так довго побутувала жорстока насильницька процедура бинтування ніг, відома як «лотосові ніжки». Шестирічним дівчаткам ламали кістки їхніх маленьких ступнів і тоді перебинтовували щораз сильніше, аби ступні залишалися максимально маленькими. Такі «лотосові ніжки» істотно підвищували шанси дівчинки на заміжжя. Генітальна ділянка сенсорної кори головного мозку та моторна ділянка кори, що регулює м’язи діафрагми таза, розташовані поблизу ділянки ступнів.

      Бинтування дозволяло підтримувати сенсорну та моторну ділянки ніг у корі головного мозку малими, що відкривало можливості збільшення для сусідньої зони – поля статевих органів, тож цілком імовірно, що м’язи діафрагми таза ставали чуттєвішими або ж міцнішими. Якщо вірити історичним записам, то вагіна і таз жінок із маленькими ніжками справді були м’язистішими та чуттєвішими, а це перетворювало таких жінок на кращих сексуальних партнерок.

      Американський невролог Рамачандран описує одного чоловіка та жінку після глибокої ампутації гомілки, які під час сексу відчували як ампутовану ногу, так і геніталії і навіть відзначали кращі відчуття під час оргазму, ніж до ампутації. Це знову ж таки грає на користь припущенням про наслідки китайських «лотосових ніжок».

      Наукові експерименти надають пояснення принципів і деталей спеціалізації окремих ділянок кори головного мозку протягом їхнього розвитку. При цьому важливу роль у всіх частинах візуальної системи відіграє спонтанна електрична активність, починаючи від сітківки ока, далі через першу комутаційну систему – таламус – і аж до самої зорової кори. Базова структура та функції первинної зорової кори формуються і тоді, коли з ока не надходить жодної інформації, ба більше, навіть тоді, коли ока взагалі немає. Однак для повноцінного дозрівання та збереження структури зорової кори та її функцій візуальна інформація незамінна: без неї структура зорової кори занепадає.

      Інші частини кори головного мозку, очевидно, ще більше залежать від розростання нервових волокон, які постачатимуть специфічну сенсорну інформацію. Коли піддослідній тварині скерували візуальну інформацію