Феодор зі смутком у голосі відповів:
– Ми одразу ж помітили підготовку до виходу її в море. Навіть пустили за нею приховану погоню. Але ж ви знаєте: це найшвидший корабель на всьому Східному Середземномор’ї. Тож ми загубили його, щойно він вийшов із протоки. Галера повернулася за два тижні.
– Може, корабель когось доправив у Стамбул? – запитав Іпатій.
Двері будиночка відчинилися, і хтось, визирнувши, з нетерпінням запитав:
– Нам ще довго чекати?
Феодор наблизився до ченця й щось прошепотів йому на вухо. Отець Іпатій округлив очі й надовго задумався. Потім зітхнув і сумно хитнув головою:
– Отже, Крим і землі козаків… Орхан уже на шляху до Сірка. Невже Сірко… – розгублено мовив старий і знову поринув у думки.
– Наші спостережники будуть поруч із сіляхдаром. Про це подбали, – тихо сказав Феодор.
– Це добре, – схвально кивнув отець Іпатій. – Тепер обміняємо золото на звістки з Топ-Капи. Тільки б це не були чергові холості постріли пліток із палацу ясновельможного султана…
Розділ третій
Крим – улюблена перлина Аллаха
«Аллах був милостивий до нас, своїх вірних слуг, і дарував спокійне плавання. Великий капудан-паша Селім за два дні й одну ніч привів свій корабель у найбезпечнішу фортецю Криму – благословенну Кафу. Він кинув якір у міцне дно великої затоки й переправився на берег каїками разом зі своїм другом, великим сіляхдаром Орханом і тими небагатьма з нас, які зважились податися сюди зі Стамбула слідом за Рикаючим Левом султана.
Плавання могло бути і швидшим, але капудан-паша Селім міняв напрямок, щойно в полі зору опинялося бодай якесь вітрило. Однак нам не вдалося наздогнати жодного судна, бо ті, помітивши вітрила й вимпели Магрибу, спішно зникали. Чи були то вороги, чи купці, залишилося невідомим.
Кафанський паша вислав каїки. Сам же він і зустрічав почесних гостей. Побачивши сіляхдара в золотих шатах, подарованих ясновельможним султаном, паша попросив пробачення за те, що зустрічає його без належних дарунків, а відтак усіх покликав до свого палацу. Як осман і слуга багатьох великих візирів, що гідно послужив імперії, я також був запрошений у внутрішні покої паші на бесіду й солодкий бенкет. На втіху присутніх мені дозволили розповісти про мої багаторазові відвідування Кафи й Криму в минулі роки і про ті цікаві події, що трапилися зі мною в ханстві колишніх володарів землі татарської. З цікавістю слухали про мою дружбу з татарськими ханами й беями, а також з османськими великими візирами, двох-і трьохбунчужними пашами багатьох земель, де мені доводилося подорожувати