– Так, звісно. А я насолоджуватимусь опосередковано.
– Опосередковано, – повторила вона замислено й покликала офіціанта, аби той приніс мартіні з льодом.
«Лише освіжаючий напій, – подумав Ентоні, – не схоже, аби вона намагалася щось приховати чи забутися під дією алкоголю». Від цього він почувався трохи розчарованим.
– Якщо вам стане від цього краще, – промовив він весело, – то єдине, що я вмію робити, – це працювати.
– Цілком ймовірно, – відповіла вона. – Чоловіки віддають перевагу роботі, а не марнуванню часу.
– Марнуванню часу?
– Щоденними турботами. Спілкуванням з людьми, які поводяться не так, як тобі хочеться, і відчувають те, що ти ніколи б не відчував. На роботі можна досягати результатів, бути майстром своєї справи. Люди починають вас слухатися.
– У моєму світі все трохи інакше, – засміявся Ентоні.
– Ви можете написати статтю, а наступного дня вона лежатиме у всіх газетних кіосках. Хіба це не змушує вас пишатися собою?
– Раніше змушувало. Зараз уже ні. З часом це проходить. Не думаю, що зробив щось таке, чим можна дійсно пишатися. Усе, про що я пишу, недовговічне. Вже наступного дня у мою статтю загортатимуть сендвічі.
– Тоді навіщо ви так тяжко працюєте?
Ентоні ковтнув, намагаючись відігнати спогади про сина. Несподівано він відчув непереборне бажання випити, але зміг опанувати себе, усміхнувся і промовив:
– З тієї причини, що ви казали. Так набагато простіше, ніж розбиратися з чимось іще.
Їхні погляди зустрілися, і на якусь мить усмішка зникла з її обличчя. Дженніфер залилась легким рум’янцем і поволі помішувала соломинкою лід у келиху з мартіні.
– Опосередковано, – повільно промовила вона. – Ентоні, вам доведеться пояснити мені значення цього слова.
Вона промовила його ім’я так, ніби вони були давніми друзями і безсумнівно скоро побачаться знову.
– Воно означає… – в Ентоні пересохло у горлі, – воно означає отримувати задоволення від того, що задоволення отримує хтось інший.
Дженніфер підвезла Ентоні до готелю. Він зайшов у номер, влігся на ліжко і пробув так майже годину, витріщаючись у стелю. Тоді спустився до рецепції, попросив в адміністратора листівку і написав сину, сподіваючись на те, що Кларисса її передасть.
Повернувшись у номер, Ентоні помітив, що під дверима лежить записка:
Дорогий Буте!
Поки що ви не переконали мене в тому, що ви не негідник. Але я хочу дати вам ще один шанс. У мене раптово змінилися плани на вечір. Я збираюся вечеряти в ресторані готелю «Каліпсо», який знаходиться на вулиці Сен-Жак, і буду рада, якщо ви складете мені компанію. О 8-й вечора.
Ентоні двічі перечитав послання, швидко спустився вниз і надіслав Дону телеграму:
НЕ ЗВЕРТАЙ УВАГУ НА ОСТАННЮ ТЕЛЕГРАМУ КРАПКА ЗАЛИШАЮСЯ ПРАЦЮВАТИ НАД СЕРІЄЮ СТАТЕЙ ПРО ВИЩИЙ СВІТ РИВ’ЄРИ КРАПКА ДОДАМ ОПИС МОДНИХ ТЕНДЕНЦІЙ КРАПКА
Він