Степан Бандера. Микола Посівнич. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Микола Посівнич
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия: Українці. Історія нескорених
Жанр произведения: Биографии и Мемуары
Год издания: 2015
isbn: 978-966-14-8984-3, 9789661489850
Скачать книгу
«шептана пропаганда», яка мала на меті мобілізовувати населення й деморалізовувати супротивника. Вона була грізною зброєю організації щодо польської влади й служила певним елементом застереження для її занадто активних чиновників. Інструктори ОУН рекомендували виголошувати промови в індивідуальних, групових та масових формах;

      б) друковане слово – найважливішими засобами були преса, брошури, листівки, відозви, хроніки, військові та революційні посібники, різні інструкції для населення;

      в) мистецькі – літературні твори, поезії, оповідання, сатира й карикатура;

      г) живі засоби – в основному наголошували на особистих прикладах провідників та рядових членів-підпільників ОУН та спрямовували на організаційні кадри та українську громадську думку.

      Найширше використовували листівки та поширення написів гасел – «кличів» – по всій території проведення акції.

      У загальних рисах агітаційно-пропагандистська діяльність поділялася на внутрішню та зовнішню. До першої належали агітація національно-державницької ідеології; плекання народної моралі й дисципліни та поширення гасла «опертя на власні сили»; популяризування переваги інтересів нації над усіма іншими; бажання свободи, спраги й посвяти за національну справу, національну ідею й плекання віри в перемогу над ворогами; агітування за «дрібну справу» – розв’язання питань побудови суспільного життя у всіх ділянках у національно-визвольному русі.

      Зовнішня пропаганда мала на меті:

      1) агітувати за необхідність творення союзу поневолених народів;

      2) здобувати добру репутацію й враження про українську націю та її національно-визвольну боротьбу через пресу, спеціальну літературу та проведення різного роду міжнародних конференцій;

      3) ширити деморалізацію серед ворожих держав (Польщі і СССР) усякими способами та виробляти неприхильну думку про ворогів України, щоб тим самим паралізувати їхню контрпропаганду.

      Зміст внутрішньої пропаганди ОУН, веденої поміж українським народом на усіх його етнічних землях, визначався так:

      1. Поширювати націоналістичну ідеологію з одночасним поборюванням ворожих ідеологій.

      2. Поширювати загальні напрями програми організації на різні прояви національного життя. Зокрема, поширювати відповідні кличі, що різко відмежовують націоналізм від інших політичних ідеологій і концепцій та вказують на реальні завдання українського народу, за реалізацію яких бореться ОУН. Передусім поширювати кличі й гасла української революції як єдиного шляху національного визволення й створення держави, що й є найближчою метою, із ціллю підготовки настроїв і революційного наставляння українських мас.

      3. Підготовляти настрої до кожної акції, яку ініціює та проводить ОУН, спрямовувати волю й енергію мас до тих акцій та капіталізувати їхній моральний ефект.

      Акції мають:

      а) втягнути маси до безпосередньої боротьби