На жаль, люди далеко не завжди як слід реагують на попередження, що надходять з боку тварин. Найчастіше тільки після катастрофи жителі постраждалих районів пригадують, що напередодні катастрофи собаки просилися терміново на вулицю (або ж забивалися в якийсь куток; до речі, саме там звичайно виявлявся відносно безпечний простір). Кішки в таких ситуаціях бігають по приміщенню, намагаються сховатися, а то і взагалі втекти кудись подалі від будівель. Пацюки і миші також утікають з обжитих територій за кілька діб до початку підземних поштовхів. Надзвичайне занепокоєння виявляють птахи і мешканці акваріумів.
Наслідки спітакського землетрусу
Дуже рідко, коли на дивну поведінку тварин звертали увагу, кількість жертв стихії ставала значно меншою. Найпереконливішим прикладом є реакція влади китайської провінції Ляопін на дивну поведінку тварин цієї місцевості в 1975 році. Тоді занепокоєння виявляли собаки, кішки і кури взагалі кудись зникли, гуси і качки злякано злітали на дерева і дахи будівель. Коні носилися галопом, збиваючи людей, а місцеві корови рили копитами землю і постійно билися одна з одною. Щодо змій, то вони перервали сплячку і виповзли на поверхню незважаючи на те, що довкола лежав сніг. Четвертого лютого було прийняте рішення евакуювати мешканців міста Хайченг. Це дало змогу врятувати життя понад 100 000 людей: землетрус у 7,3 бала за шкалою Ріхтера майже цілком зруйнував місто.
Учені давно намагалися пояснити таку чутливість тварин, риб і птахів до підземних поштовхів. Швидше за все, вони реагують на незвичайні сигнали, що пробиваються на поверхню від джерела землетрусу, і ними, найімовірніше, є інфразвук. У районі землетрусу породи поступово починають розхитуватися, що завершується різким зсувом великих пластів. Їм повинні передувати незначні переміщення великих мас. Іноді ці переміщення сприймаються людьми, як це було в Ташкенті в 1966 році (тоді мешканці міста неодноразово чули дивний підземний гул). Невеликі ж коливання порід породжують інфразвук, на який реагують тварини.
А тепер згадаймо страшний землетрус у грудні 2004 року в Південно-Східній Азії і викликану ним серію цунамі. Сотні тисяч людей стали жертвами стихії. У деяких місцях хвилі докотилися майже на 3,5 кілометра в глибину острова Цейлон, затопивши частину найбільшого заповідника Шрі-Ланки. У цій місцевості жертвами цунамі стали як місцеві жителі, так і численні туристи. Однак, на подив влади, серед тварин, що населяють постраждалі території, не було зафіксовано жодної смерті! На Суматрі спостерігали ту саму картину. Фахівці