Крім лави, при виверженні вулканів утворюються ще й грязьові потоки, що мають страшну силу. Вони виникають тоді, коли на велику площу, вкриту снігом, випадає гарячий попіл і розпечене дрібне каміння. Могутні і бурхливі потоки, що виникли при швидкому таненні снігу, мчать униз, завдаючи великих руйнувань. Наприклад, при виверженні вулкана Безіменний на Камчатці грязьові потоки ринули річкою Велика Капиця і змили все на своєму шляху упродовж 90 кілометрів.
Підземна кузня Гефеста зажила слави не тільки завдяки виверженням вулканів. Ще одним лихом, яке греки приписували богу-реміснику, а японці – величезному дракону, є землетруси. Землетрус, можливо, найстрашніше з усіх стихійних лих, що його зазнає людство. Страшне «тремтіння землі» забрало величезну кількість життів, зруйнувало безліч міст і селищ, а іноді воно знищувало цілі держави.
Сьогодні фахівці вже мають можливість заздалегідь поставити, так би мовити, діагноз місцевості, визначивши, чи можливі в ній землетруси, і якщо так, – то якої сили. Але сказати, коли саме в конкретному районі відбудуться підземні поштовхи, учені досі не можуть.
Причиною землетрусів є тектонічні зрушення в надрах планети. У глибинних шарах Землі накопичується велика кількість тепла. Водночас поверхня Землі постійно «обігріває» світовий простір, сама при цьому охолоджуючись. Тому верхні шари планети стискаються, зменшуючись у розмірах. Це призводить до того, що різні ділянки земної кори відчувають різний тиск і час від часу починають рухатися.
Речовина, з якої складається мантія Землі, теж не залишається незмінною: через високі температури вона переходить з одного стану в інший, змінюючи об’єм, що теж є причиною переміщень у надрах. На виникнення землетрусів впливає також сила ваги. Адже Земля складається з порід різної питомої ваги. Важкі породи тяжіють до ядра, а легші – до поверхні Землі.
Землетруси – не тільки механічне явище. Ще в позаминулому столітті дослідники помітили цікаву особливість: усі катастрофічні підземні поштовхи викликали сильні магнітні бурі. Іноді (наприклад, під час сумнозвісного ташкентського землетрусу 1966 року) коливання грунту супроводжувалося непоясненним світінням атмосфери. При цьому фіксувалося сяйво над епіцентром землетрусу, з’являлися фантастичні стовпи світла, кулі, що випромінювали світло, смуги, що нагадували північне сяйво. А очевидці страшного землетрусу в японському місті Ідзу 1930 року згадували, що на небі з’явився… уповільнений спалах блискавки. Нерідко при землетрусах світяться вимкнені лампочки, виникає примарне сяйво навколо ліній електропередач, побутових електроприладів і проводів. Особливо вразила всіх незбагненними світловими явищами ашхабадська