Бувають діти, які через свій неординарний математичний, мистецький чи спортивний талант успішно виступають змалку на рівні дорослих. Опосередковано можна довести, що в них, так само, як і в савантів, права півкуля мозку надзвичайно добре розвинена. У дітей із талантом до математики права півкуля мозку надміру активна. Крім того, люди з хистом до математики, візуального мистецтва чи музики зазвичай шульги, що теж випливає з нетипового розвитку їхнього мозку. Люди з талантом у математиці чи музиці сильніше білатерально симетрично організовані, ніж інша частина населення. Так, під час експерименту з дорослими, в яких був хист до математики, під час виконання ними завдань ФМРТ показала посилену білатеральну, парієтальну та фронтальну активність мозку.
Функції лівої півкулі в академічно обдарованих дітей і митців, між іншим, бувають слабше розвинені, що виражається у проблемах із мовою та дислексією. З двадцяти математиків світового рівня жоден перед вступом до школи не вмів читати, хоча більшості обдарованих до науки дітей у цьому віці це цілком до снаги. Хоч деякі діти обдаровані всебічно, проте в більшості випадків відзначають дисбаланс між вербальним і математичним обдаруванням: діти, в яких задатки до образотворчого мистецтва чи спорту, часто не проявляють зацікавленості до академічних здобутків. Музичний талант нерідко супроводжує посередній рівень IQ. Але музикальні діти дуже успішні в науці. Щоправда, стосовно цього перевіряли лише тих дітей, які займалися класичною музикою. Чи це стосується інших напрямків музики, як-от хеві-метал чи реп, – поки не встановлено.
IV. Наш соціальний розвиток
1. Соціальні фактори: індивідуальні варіації соціальної поведінки
Людина – істота соціальна, її не створили для життя в самотності.
Наше психічне здоров’я залежить насамперед від генетичної комплектації. Вона визначає наші психічні схильності. Пізніше на нього впливає ще й історія нашого формування. Соціальні фактори, як-от: недооцінювання, насильство, жорстоке поводження з дітьми, – підвищують ризик психічних захворювань на кшталт депресій, шизофренії чи межового розладу особистості. Стресові фактори, зокрема урбанізація, дискримінація чи еміграція, подвоюють ризик захворіти на шизофренію. Тут матимуть значення епігенетичні механізми. Соціальні фактори можуть призвести до суїциду, але водночас можуть і, навпаки, зіграти ключову роль у вирішенні психіатричних проблем.
Щодо соціальної взаємодії наразі відомо, що в ній відіграють провідну роль чотири мережі клітин мозку:
• мережа соціального сприйняття в ділянці мигдалини. Вона пов’язана передусім з емоціями та соціальним болем;
• mentalizing-мережа, яка в основному бере участь у формуванні думок про інших та про самого себе. Ця мережа демонструє широкий перетин із default-мережею (докладніше