Нестор Махно. Віктор Савченко

Сокольников, член РВР Південного фронту, в телеграмі Леніну та Раковському пропонував прибрати Махна, «чий престиж похитнувся». Він бажав перекласти провину за відступ на махновців. Резолюція Леніна на цю телеграму була промовиста: «Треба підтримати». М. Подвойський – голова Вищої радянської військової інспекції – рекомендував віддати під суд Ревтрибуналу «за бандитизм і контрреволюцію» Махна та його командирів. Харківські «Известия» в статті «Геть махновщину!» відзначали, що «незаконний» гуляйпільський з’їзд відзначався «…ганебною, нестримною агітацією проти радянської влади». Закінчувалася ця публікація думкою, що «…неподобствам, які чиняться в царстві Махна, має бути покладено край».

      У телеграмах до Центру Дибенко запропонував спрямувати надійні частини радянської армії до Гуляйполя, захопити Махна та його штаб, махновців роззброїти та розформувати «…навіть із боєм, коли буде потреба». На 24 квітня Дибенко спланував убивство Махна, викликавши його до свого штабу на нараду. Антонов-Овсієнко заборонив Дибенкові вдаватися до терору і втручатися у справи Махна, а махновська контррозвідка попередила Махна, щоб він не їхав до штабу.

      28 квітня махновці вибили білих з Маріуполя та Волновахи, наблизившись до Юзівки та Таганрога. Командувач Антонов-Овсієнко, у телеграмі урядові УСРР вимагав «…негайно припинити цькування махновців, що має провокаційний характер». Висновки свого візиту до Махна Антонов-Овсієнко виклав у телеграмі Раковському, вказуючи, що Махно проводить агітацію за «єдиний фронт» проти білогвардійців, що батько до агітації проти більшовиків не причетний, а на III гуляйпільському з’їзді не був і його резолюцій не підписав, що бандитизму в частинах Махна не помічено, а повстанці «кадр чудовий, але потребує обробки». Антонов-Овсієнко дав згоду на розгортання махновської бригади в дивізію. У той же час Троцький та командування Південного фронту надіслали телеграми до всіх інстанцій із забороною розгортання дивізії. Троцький і К° продовжують постачати махновську дивізію як бригаду, а з середини травня взагалі припиняють будь-яке постачання махновців.

      7 травня на махновській раді було прийнято рішення про переформування бригади в дивізію ім. Махна та обрано комдивом цієї дивізії самого Махна. Махновці утримували найважливішу ділянку фронту – 110 верст, від Азовського моря до ст. Кутейникове.

      На початку квітня в Єлисаветграді відбувся з’їзд Конфедерації «Набат». З’їзд відзначив, що більшовики застосовують репресії проти анархістів, що каральні дії влади можуть змусити анархістів ужити адекватних дій. «Бюрократизація», «придушення низів», «контрреволюційність» – такими епітетами анархісти характеризували більшовиків, звертаючись при цьому до своїх спільників та симпатиків із гаслом: «Жодних компромісів із Радянською владою!». «Набатівці» закликáли організовувати підпілля на заводах та у військових частинах, «всіляко підтримувати повстанський рух». До Махна прибули