Потім королю був представлений міністр захисту й нападів, під чиїм керівництвом була армія. Вслід підійшли міністри озброєння, продовольства, непродовольства й інші, котрих Сергійко навіть не намагався запам’ятати. Кожен міністр відповідав за певні, вже знайомі Сергійкові з гри речі. Від усіх хвилювань, які трапилися за цей день, Його Величність дуже стомився й страшенно зголоднів. Він повернувся до Чипсета й попросив оголосити перерву, щоб поїсти, але той навіть обурився.
– Ваша величносте, у жодному разі! Це найгрубше порушення протоколу! – тихо прошепотів він на вухо королю, знову випрямився й урочисто проголосив: – Велика Балаканина починається! – і змахом руки запросив усіх іти за ним.
– Чипсете, – наполегливо прошепотів король на вухо своєму помічникові, – я стомився й страшенно хочу їсти.
– Можу організувати бутерброди, але тільки після засідання. Ваша Величносте, треба потерпіти, інакше буде порушено протокол.
– Та ну його, цей протокол! Я їсти хочу! – сказав король так голосно, що міністри, які йшли за ним, здригнулися.
– Ваша величносте, ви щойно серйозно порушили протокол, а порушення протоколу може викликати збій у програмі або, навіть страшно подумати, її зависання! – Чипсет невдоволено зсунув брови, дивуючись нерозумінню короля.
– Прекрасно, тільки якщо ти зараз не організуєш що-небудь поїсти, то зависну я! І так зависну, що ніякий перезапуск програми не допоможе!
Тим часом уся процесія підійшла до нових дверей, які відразу відчинилися. Це був знову кабінет, тільки значно менший, ніж попередній. Посередині кабінету стояв великий овальний стіл. Навколо – масивні різьблені стільці й одне крісло з високою спинкою. Вже нікого не запитуючи, Сергій рушив просто до крісла.
– Чипсете! – голосно промовив король. Уперше в голосі Його Величності пролунали королівські нотки. Чипсет від передчуття, що зараз трапиться щось жахливе, втягнув голову в плечі. – Чипсете! Моя Величність бажає перекусити, – після невеликої, але досить багатозначної паузи Сергійко продовжив: – Дуже бажає! Може, хтось теж зголоднів?
Це було серйозне порушення протоколу. Міністри затихли, очікуючи наслідків, але нічого не сталося. Усі пожвавилися й зашепотіли між собою. Стало очевидно, що король наділений якоюсь силою, що дозволяє йому зневажати вимоги протоколу. Чипсет вийшов із кабінету й відразу повернувся. У нього в руках біліла тарілочка, на якій лежали два бутерброди й стояла склянка з молоком. Під поглядами міністрів, Сергійко швидко, давлячись і майже не пережовуючи, проковтнув злощасні бутерброди й випив молоко. Йому негайно захотілося спати. Ну, цього допустити було ніяк не можна – він і сам розумів. Поступово Сергійко усе більше звикав до ролі короля і в нього вже не тряслися руки й ноги, як під час виступу на площі. Майже спокійно, не кваплячись, він розклав перед собою аркуші, на яких великим шрифтом було надруковано назви ресурсів і їхня кількість.
– Ну