– Ні, ви – ні. У мене є кілька запитань, – озвався Шлезінґер.
– Пробачте, – сказав головуючий суддя. Він був збентежений. – Досі ви нічого не запитували, пане докторе Шлезінґер, тому я… Ну що ж, прошу, ставте ваші запитання.
– Чи міг би я показати дві збільшені фотографії? Так усім сторонам процесу було б простіше слідкувати за висловлюваннями експерта. Це дві фотографії з теки із зображеннями, аркуші 14 та 15.
Обидві світлини для Шлезінґера наклеїли на картон.
– Так, будь ласка, – сказав головуючий.
Шлезінґер підвівся з крісла й поставив фотографії на стенд. Він обернув його так, щоб фото могли бачити як суддя, так і глядачі.
– Це потилиця вбитого, в якій застрягла куля, – сказав він і показав на перше фото. – Під час цього процесу ми заслухали судово-медичного експерта, який зазначив, що йдеться про постріл впритул. Ви самі бачите маленький чорний кружечок на шкірі довкола входу в рану. Це коло, як ми могли почути, виникло від гарячих газів, які вириваються зі ствола під час пострілу. Пороховий дим вдаряє безпосередньо довкола входу в рану, якщо ствол зброї торкався голови або був віддалений від неї лише на кілька сантиметрів. Я правий?
– Я можу це підтвердити, – сказав експерт. – На цьому фото, без сумніву, постріл впритул.
– Але це не може бути запитанням до експерта зі зброї, – озвалася представниця прокуратори. – Окрім того, як ви самі сказали, ми вже чули це від судово-медичного експерта.
– Зачекайте, будь ласка, – сказав Шлезінґер. – Я якраз наближаюся до запитання.
Шлезінґер указав на друге фото.
– Це одна з фотографій, яку ваші колеги зробили на місці події. Там, де знайшли труп. Галявина біля озера. Цю галявину, як уже було сказано в ході слухання справи, незадовго до події покосили. Труп лежить обличчям донизу. Ви встигаєте за ходом моїх думок? – перепитав Шлезінґер.
– Так, – відповів експерт.
– Чи бачили ви ці фотографії перед тим, як надати експертний висновок?
– Ні. Моє завдання полягає в тому, щоб досліджувати кулю, гільзу та зброю. Усі ці об’єкти мені надіслали. Фотографій я не бачив. Зрештою, вони не потрібні для моєї експертизи.
– І мені так здається. Абсолютно не потрібні. Як і ваші запитання, – промовила жінка-прокурор. – До чого ви хилите?
– Я попрошу вас не переривати мене на кожному слові, – відповів Шлезінґер.
Він знову звернувся до експерта:
– Ви бачите на фото маленькі дощечки з цифрами 1 і 2. Номер 1 ― це місце, де знайшли пістолет, номер 2 – місце, де знайшли гільзу від кулі.
– Наскільки можу судити з фото, то це той Browning, який надіслали мені на експертизу, – сказав експерт.
– Саме так і написано в протоколі поліції, – сказав Шлезінгер. Тоді звернувся до головуючого судді: – Чи могли б ви ненадовго надати мені зброю?
Суддя підвівся й пішов до полички позаду суддівської трибуни. З картонного ящика дістав пістолет. Він був запакований у прозорий пакет.
– Його вже обстежували,