Українська міфологія. Володимир Галайчук. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Володимир Галайчук
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Мифы. Легенды. Эпос
Год издания: 2016
isbn: 978-617-12-1615-0,978-617-12-1616-7,978-617-12-1055-4
Скачать книгу
тра лягати, шоб не зачепило. А туди піску кинути, на це місце.

      «Де взялось, там подіньсь». Це така людина погана є. Колись одна така недобра баба – то но вийде на город, то зразу вóхор».[229]

      Варто зауважити, що майже такими словами апелюють до підвою в замовляннях від цієї хвороби: «Як вон прийшов – вон не знав, шоб так вон і одийшов, шоб вон не знав. Одкуль вон взявса, шоб туда вон і подєвса».[230]

      Під час зустрічі з вихором його трикратно або дев’ятикратно хрестили («щоб чорт втік») і присідали чи припадали до землі, нерідко ще й прикривши руками голову:

      – «Вихор – кажут – чорт гуляє. А тепер чортів нема вже, видко… Як він іде на тебе, то мусиш сісти. Бо як підвіє, то може і рота скривити, і…»[231]

      – «Кажут, шо як вихор, то дуже треба до землі. Так само той, щезло би. Він в полýдне тако, або перед пóлуднем, дванадцита година».[232]

      – «Як вихор крутит, казали, шо треба присідати, аби тебе не підня́ло, і триматисі землі. Казали, шо то він крутит».[233]

      «То, кажуть, поганий вихор, то злий крутить. Як він йде, то десь лязь чи відійди в сторону, бо бýдеш слабіти, голова буде… – падай на землю, шоб коло землі лежав, а ні – то за дерево зайди».[234]

      – «Вíхор – кажут, – сатана гуляє. Лапались за голову, шоб не підвіяло. Як він підвіє, то біда, лікуватися треба».[235]

      На Кам’янка-Бужчині виявлено відомості, що хреститися від вихору слід не звично рукою, а подумки: «Як вітром крутит – то злий дух крутисі. Хрестили, а гиньчі кажуть, шо то не можна рукою хрестити, а тілько так промовляли «Во ім’я Отца, і Сина…» – жоби не викрутило руки».[236]

      Ще один спосіб вбезпечення від вихору – сплюнути й наставити в його бік дулю:

      – «Казали, сплюнути треба на бік. Мені такого не було ще. Але ж часом є, що схопиця такою бурою».[237]

      – «Вíхор. Ну шо робили? Дулі давали да плювали, да шоб його дальше одвернуло, да й і все. Кажуть, шоб нічого не вівернуло».[238]

      Натомість дехто вважає, що так можна тільки роздражнити чорта:

      – «Треба кинути чим-небудь. Плюнути не мона, кажуть, то може зробити зло».[239]

      – «Як вихор іде, то або присяд, або мовчи і зовсєм не обзивайс. А колись, кажет, тоже якийсь дядько, то дулю дав, як вихор, то тоже, кажут, як схопило, як перло, то не знав, де впаде».[240]

      – «Од вихру подкурували чортополохом. Він, як обично, на голому місци крутить. Не дай бог дулю йому скрутити чи плюнути! Стрáшне діло! Перехрестис, да впади ницьма, да й лежи. Сусід дулю скрутив, то його з копицою перенеслó метрів двадцать через канаву. То чорт крутить, кажуть, з весіллєм уже їде своїм, кажуть. Ножом кидати не можна, бо може обернутиса».[241]

      – «Дулю не можна йому показувати і плювати не можна, бо покотить. То нечиста сила».[242]

      – «Вихрéнник крутить, кажуть. То Сатана. Як завіє, то скалічити може чоловіка вітьор. Задавить, як дулю показати».[243]

      Один зі способів протидії вихору – кинути


<p>229</p>

Зап. 24.07.2007 у с. Цвітоха Славутського р-ну Хмельницької обл. від Козійчук Марії Іванівни, 1928 р. н., уродженки с. Варварівка цього ж р-ну.

<p>230</p>

Зап. 18.07.1997 у с. Біловіж Рокитнівського р-ну Рівненської обл. від Трохимчук Галини Архипівни, 1931 р. н.

<p>231</p>

Зап. 08.07.2015 у с. Чернелиця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Сидорак Олени Степанівни, 1932 р. н.

<p>232</p>

Зап. 03.07.2015 у с. Чернелиця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Теремко Ольги Антонівни, 1936 р. н.

<p>233</p>

Зап. 06.07.2015 у с. Кунисівці Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Артиш Галини Іванівни, 1957 р. н.

<p>234</p>

Зап. 16.07.2007 у с. Малий Скнит Славутського р-ну Хмельницької обл. від Гарбарук Марини Яремівни, 1934 р. н.

<p>235</p>

Зап 16.07.2011 у с. Грицеволя Радехівського р-ну Львівської обл. від Панчук Софії Петрівни, 1932 р. н.

<p>236</p>

Зап. 15.07.2012 у с. Стрептів Кам’янка-Бузького р-ну від Шпирки Михайлини Василівни, 1927 р. н.

<p>237</p>

Зап. 25.07.2015 у с. Березичі Любешівського р-ну Волинської обл. від Ковальчук Марії Ісаківни, 1932 р. н.

<p>238</p>

Зап. 26.07.2013 у с. Моквин Березнівського р-ну Рівненської обл. від Сенюк Ніни Климівни, 1951 р. н., уродженки с. Білка цього ж р-ну.

<p>239</p>

Зап. Н. Левкович 15.07.2004 у с. Видерта Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. від Назарчук Ганни Семенівни, 1912 р. н.

<p>240</p>

Зап. 20.08.1995 у с. Кобилин Овруцького р-ну Житомирської обл. від Кобилинської Ольги Федорівни.

<p>241</p>

Зап. 25.09.2006 у с. Кухче Зарічненського р-ну Рівненської обл. від Шукало Любові Трохимівни, 1946 р. н.

<p>242</p>

Зап. 25.09.2006 у с. Кухче Зарічненського р-ну Рівненської обл. від Марчук Віри Захарівни, 1930 р. н.

<p>243</p>

Зап. 27.09.2006 у с. Сенчиці Зарічненського р-ну Рівненської обл. від Житнікович Ганни Адамівни, 1924 р. н.