Українська міфологія. Володимир Галайчук. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Володимир Галайчук
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Мифы. Легенды. Эпос
Год издания: 2016
isbn: 978-617-12-1615-0,978-617-12-1616-7,978-617-12-1055-4
Скачать книгу
побачиш – скарєй до землі треба лягать. Бо воно може пудкрутить, і погано – воно може скалєчить. Вихор летить. Дають і дулю. Іди лихою порою. Стань, да плюнь, да кажи: «Іди лихою порою». Бо чоловєк казав. Каже, кошу-кошу, і заре, там копанка є, заре пойду помиюся. Як я, каже, прийшов до теї копанки. Не дойшов так, каже, пара метров не дойшов. То, каже, таке крутить-крутить. І в той водє, каже, як узяло, то та вода, каже, вилє́тала, пара метров вилєтала угору вілєтєла та вода. О. То погане там купалос сáме. Шоб, каже, був не бачів да там покупавсь, то там би мінє була б хата. Було б скрутило».[211]

      – «Виін і по воді буде хлюпотіти, крутити, виін і пу земні пíде стóвпом. І на те місце яка людина нáйде, топушкóдит. Чи тоюводою вмиєся, депуводі захлюпотит».[212]

      – «На Дністрі – круч. Бýло таке, шо попала на круч і втопилася. Може, й нечисте. Хто знає…»[213]

      – «В воді – втопить чоловіка, єслі дитина покупається, чи хто піде, дівчина, чи хлопець, чи мужик, чи який, – можé стати пілє́псія, чорна хвороба. То дуже опасно, єслі він перекрутив».[214]

      Подекуди того, хто крутить вихором, можна було побачити: «Наші дві жонки йшли, а такий вихор крутив. Одна до другої каже: «Мар’я, чи ти бачила, шо?» – «Нє, каже, – не бачила». – «А я, – каже, – бачила: там такий дєд з бородою такою великою, розставив руки да й летєв».[215]

      Побачити «його» нібито можна було крізь домоткане конопляне полотно: «Вихор ото, кажуть, круте, то, кажуть, він гуляє. Ото пісок рве. То я в дєтствє чула, люди ткали конопляне, не з магазину, да якось накладали на голову і бачили його. Це той побачить, хто знає його. Є разні люди, шо знають. Є і на добре знають і на погане знають – хто чему вірує».[216]

      Загальноукраїнським є уявлення, що чорта у вихорі можна поранити ножем:

      – «Віхор – то нечиста якась сила. Треба осторонитися. Посторонитися. Треба ножа поставіть. Отак. У те, в той віхор, поставіть ножа… І стáрі люди кажуть, шо на ножу буде кров. Нечиста сила. Віхор – ето зло».[217]

      – «Як в вихор ножа посвященого кинути, то буде кров, – то нечистий».[218]

      Подекуди вважають, що в подобі вихору можуть літати й «знахорі» (які, своєю чергою, знаються з чортом). На цю тему побутують характерні оповідки: «Як у вóхор впертися, то то вже біда: голова болить, нога, рука крутить. То лихий їде. Раз вихор летів і взяв ножа. Як прийшлося, то найшли того ножа в другому селі далеко, в другого чоловіка. І той пузнав свого ножа, каже: «Це мій ніж». А той каже: «Правда, я твоїм селом летів і взяв».[219]

      Зустріччю з вихором не легковажили. Типовими, зокрема, можна вважати такі застереження:

      – «Сміятися – Боже, борони, бо він може скрутити, і хто його знає, шо може зробити».[220]

      – «Кажут, шо то тре’ хреститися, шоб воно собі далі пішло. Не мона сміятися».[221]

      Побачивши вихор, подекуди вважали за потрібне мовчати: «Диявол крутить. Ніхто до нікого не обізвав, як то крутило. Як ухопит, то може скрутити. То, кажут, шо то він крутит».[222]

      Спорадично


<p>211</p>

Зап. 05.08.2013 у с. Поліське Березнівського р-ну Рівненської обл. від Михальчук Марії Фоківни, 1935 р. н.

<p>212</p>

Зап. 18.07.2004 у с. Ворокомле Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. від Шурмик Зої Яківни, 1932 р. н.

<p>213</p>

Зап. 03.07.2015 у с. Чернелиця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Яценюк Ганни Василівни, 1937 р. н.

<p>214</p>

Зап. 27.07.2015 у с. Великий Курінь Любешівського р-ну Волинської обл. від Шмаль Галини Никонівни, 1942 р. н., уродженки с. Ворокомле Камінь-Каширського р-ну Волинської обл.

<p>215</p>

Зап. 19.08.1995 у с. Латаші Народицького р-ну Житомирської обл. від Шевчук Надії Омелянівни, 1919 р. н.

<p>216</p>

Зап. 21.08.1994 у с. Мусійки Іванківського р-ну Київської обл. від Машини Ольги Йосипівни, 1929 р. н.

<p>217</p>

Зап. 28.08.2014 у с. Пасківщина Згурівського р-ну Київської обл. від Курнеші Ніни Іванівни, 1936 р. н., уродженки с. Черевач Чорнобильського р-ну Київської обл.

<p>218</p>

Зап. 11.07.1995 у с. Липлянщина Народицького р-ну Житомирської обл. від Шамбір Тетяни Павлівни, 1913 р. н.

<p>219</p>

Зап. 14.07.2007 у с. Великий Скнит Славутського р-ну Хмельницької обл. від Несен Ганни Іванівни, 1928 р. н.

<p>220</p>

Зап. П. Біляковського 17.07.2006 у с. Малі Бережці Кременецького р-ну Тернопільської обл. від Олексюк Валентини Йосипівни, 1928 р. н.

<p>221</p>

Зап. 14.07.2010 у с. Пляшева Радивилівського р-ну Рівненської обл. від Єфимець Катерини Олексіївни, 1944 р. н.

<p>222</p>

Зап. 14.07.2008 у с. Міжгір’я Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. від Зіняк Марії Михайлівни, 1925 р. н.