Роман Шухевич. Олеся Ісаюк

зосередитися на організації суспільства, особливо – молоді, поширенні ідей соборності, віри у власні сили та протистоянні русофільству і полонофільству. УВО взяла на себе завдання виробити нові методи боротьби за державність, а також підготовку народу до використання наступної можливості здобути незалежність. На практиці Організація очолила й надала організованих форм пасивному опору польській окупації Західної України. Основним пріоритетом УВО завжди залишалося здобуття незалежності України.

      Першим гучним актом, організованим УВО, був замах на Юзефа Пілсудського, який у листопаді 1921 року прибув до Львова, щоб вручити голові міста орден «Віртуті Мілітарі» за участь містян-поляків у боях за Львів восени 1918 року та подальшу участь у формуванні міжвоєнної Польської держави. Замах був невдалий, Пілсудський залишився неушкоджений, зате стало зрозуміло: позбувшись української армії на військовому фронті, натомість Польська держава отримала фронт підпільний.

      УВО була організацією, яка боролася з усіма противниками незалежної України військовими методами. При цьому її керівництво вважало, що існування організації має сенс до моменту здобуття Україною незалежності. Як наслідок – УВО так і не створила всебічної політичної програми та не виробила власної оригінальної ідеології. Більше того, на початкових етапах, керівництво УВО активно співпрацювало з легальними українськими політиками і планувало своєрідний «поділ обов’язків»: УВО тисне силовими акціями з підпілля, легальні ж політики домагаються поступок для українців парламентськими методами.

      Роман Шухевич особисто знав Євгена Коновальця, адже той також квартирував у бабці Герміни. Найвірогідніше, що й перший підпільний досвід Роман здобув там же, на квартирі бабуні. І відбулося це у класичний спосіб: його попросили повартувати на вулиці під час підпільної наради, когось кудись провести чи щось кудись занести. Як це було, ми ніколи не дізнаємося. Зрозуміло одне: Шухевич поринув у підпільний світ ще замолоду.

      Після замаху на Пілсудського озброєне українське підпілля перестало бути секретом для польської влади. Тож під особливий нагляд потрапили й молодіжні організації, особливо з парамілітарним ухилом. Найбільшою такою організацією був «Пласт» – аналог скаутських організацій Західної Європи.

      Роман і пластові друзі. Курінь «Чорні чорти»

      Роман Шухевич – пластун

      Роман належав до «Пласту» від 1921 року, будучи членом пластового полку ім. Князя Льва. Пластуни гуртувалися у так звані «четвірки». У складі Романової «четвірки» були Євген Жарський, Богдан Кравців та Іван Гриньох. Двоє останніх пізніше стали активними учасниками визвольного руху.

      «Пласт» давав можливість фізично загартуватися, навчитися орієнтуватися на місцевості, виробити навички виживання у природі, опанувати правила безпечної поведінки зі зброєю. Але оскільки ці ж самі вміння необхідні кожному солдатові, а патріотична