Незалежно від різновиду колективного зібрання (музичний гурт, компанія друзів, ділова зустріч, спортивна команда тощо), для всіх груп характерні схожі психологічні процеси і певні правила.
1. Групи можуть виникати практично з нічого. Групи сприяють самоусвідомленню людини, тому за своєю природою люди прагнуть формувати й організовувати групи.
2. Певний обряд ініціації. Тому, хто вступає до злагодженої групи, зазвичай доводиться пройти певний обряд ініціації. Це може бути інтелектуальне, фінансове, фізичне або інше випробування. Групи хочуть перевірити новачків, а також надати вагу членству.
3. Групи створюють конформізм. Члени груп додержуються певних норм, які можуть впливати на поведінку людей і змушувати їх діяти всупереч власним переконанням (один із найяскравіших прикладів – Експерименти Аша щодо конформізму).
4. Конче потрібно засвоїти норми групи. Якщо людина порушує чинні правила, інші члени групи не забаряться їй про це повідомити.
5. Люди приймають на себе ролі в межах групи. Поруч із правилами групи, які застосовані до всіх членів, люди беруть на себе певні ролі в межах групи і додержуються низки правил, пов’язаних із такими ролями.
6. Процес появи лідерів у групах зазвичай вимагає часу. Лідери можуть призначатися або нав’язуватися. Однак зазвичай, щоб стати лідером, необхідно влитися в групу, тоді завоювати довіру інших членів і стати більш упевненим – зрештою, група потягнеться за такою людиною.
7. Групи сприяють кращому виконанню завдань. Присутність інших людей може сприяти кращому виконанню людиною того чи іншого завдання. Рівень виконання поліпшується, коли відповідне завдання не пов’язане із завданнями інших і діяльність людини оцінюють на основі її власних заслуг.
8. У групах поширюються чутки, причому здебільшого правдиві. Згідно з проведеним 1985 року дослідженням, у робочому колективі працівники присвячують 80 % часу обговоренню чуток і пліток. При цьому 80 % такої інформації виявилися правдивими. Інші дослідження підтверджують ці дані.
9. Групи породжують конкуренцію. Члени групи схильні ставитися до представників конкурентних груп із підозрою й осторогою. Це призводить до моделі «ми VS вони». Навіть якщо представник конкурентної групи вважається відкритим до співпраці, групу загалом сприймають як не варту довіри або погану.
Таким чином, групи відіграють надзвичайно важливу роль у повсякденному житті людей і суттєво впливають на рішення, які ми ухвалюємо. Групою може бути будь-яке