• Сублімація – приведення неприйнятної поведінки до більш прийнятної форми (наприклад, охоплена гнівом людина боксує для емоційного полегшення; на думку Зіґмунда Фройда, сублімація – ознака зрілості).
Для ефективного лікування дітей Анна Фройд планувала брати за основу батькову роботу: визначити етапи становлення і процес зростання та розвитку дітей. Таким чином, у разі прогалини або відставання на певному етапі (скажімо, у сфері гігієни), психотерапевт може пов’язати наслідки, що призвели пацієнта до цього, з певною травмою та розібратися в ній за допомогою терапії. Однак невдовзі Анна усвідомила наявність суттєвих відмінностей між дітьми і дорослими, яких приймав її батько. Її підхід мав постійно змінюватися. Тоді як пацієнти Зіґмунда Фройда були незалежними особистостями, Анна Фройд працювала з дітьми, у житті яких здебільшого були присутні батьки. Анна дійшла висновку щодо важливої ролі батьків. Істотною складовою дитячої психотерапії є активна роль батьків у процесі лікування. Наприклад, батькам зазвичай повідомляють про перебіг терапевтичних сеансів, щоб вони могли застосовувати відповідні підходи в повсякденному житті. Анна Фройд також визначила ефективність гри в лікуванні. Діти могли використовувати гру для адаптації своєї реальності або подолання проблем. Завдяки грі вони вільно висловлювали свої думки під час сеансів. Гра може допомогти лікареві розібратися в травмі дитини й визначити необхідне лікування, проте не надто розкриває те, що сховане на несвідомому рівні дитини. На відміну від дорослих, діти не навчилися відсовувати в глибини пам’яті або приховувати події та емоції. Коли дитина щось каже, вона саме це і має на увазі!
Розпочавши кар’єру в тіні батька, Анна Фройд довела значення власних досліджень для розвитку світової психології. Розширення батькової теорії про захисні механізми, а найголовніше, запровадження дитячого психоаналізу лишаються вагомими та впливовими внесками Анни Фройд у цю науку. Більшість із наших загальних уявлень про дитячу психологію засновані на роботі цієї дослідниці.
Ловренс Кольберґ (1927–1987)
Ловренс Кольберґ народився 25 жовтня 1927 року в заможній родині в Бронксвіллі (Нью-Йорк, США). На початку Другої світової війни Кольберґ записався матросом на торговельне судно. Це рішення справило значний вплив на його життя і, зрештою, на розвиток психології.
Він служив на вантажному кораблі й допомагав перевозити єврейських біженців через британську блокаду в Палестині. Саме тоді Кольберґ зацікавився моральною свідомістю; багато років по тому він повернувся туди (нині територія Ізраїлю) для дослідження моральної свідомості дітей, які росли в кібуцах (сільськогосподарські громади в Ізраїлі, засновані на принципах колективізму). По завершенні війни він доходив освіти в Чиказькому університеті, де вивчав психологію. Кольберґ набрав стільки балів на вступних іспитах, що не мусив слухати більшість обов’язкових курсів і здобув ступінь бакалавра