Науковця цікавили не так відповіді, як аргументи респондентів. На основі бесід із дітьми він виділив три рівні й шість стадій морального розвитку.
• Стадія 1. Послух і покарання
На цій стадії правила для дітей – абсолютне поняття. Додержування правил означає уникнення покарання. Ця стадія морального розвитку характерна насамперед для маленьких дітей, хоча дорослі теж схильні керуватися такими міркуваннями.
• Стадія 2. Індивідуалізм та вигода
На цій стадії діти починають брати до уваги індивідуальні точки зору та оцінювати вчинки, відповідно до того, наскільки задовольняються потреби індивіда. У випадку Дилеми Гайнца, діти стверджували, що найкращою лінією поведінки було задовольняти потреби Гайнца.
• Стадія 3. Людські взаємини
На цій стадії діти зосереджуються на виправданні сподівань суспільства або близьких людей. Іншими словами, головне – справляти приємне враження. Такі міркування ще називають орієнтацією «гарний хлопчик – гарна дівчинка».
• Стадія 4. Підтримка соціального ладу
На цій стадії береться до уваги суспільство загалом, тобто у фокусі – додержування правил для підтримки закону й порядку, навіть за екстремальних умов. Ідеться про повагу до влади та виконання взятих на себе зобов’язань.
• Стадія 5. Суспільний договір та індивідуальні права
На цій стадії дитина починає розуміти, що люди можуть мати різні вірування, погляди й цінності, та для функціонування суспільства правовий порядок має базуватися на загальновживаних стандартах.
• Стадія 6. Універсальні принципи
Остання стадія полягає на дотриманні внутрішніх принципів справедливості, навіть якщо це передбачає порушення правил і законів.
Варто зауважити, що, на переконання Кольберґа, пройти стадії можна лише в такому порядку і не всім людям удається пройти їх усі.
Попри велике значення і впливовість, модель Кольберґа викликала критику. Дехто помітив упередження щодо жінок у дослідженнях науковця: він стверджував, що більшість чоловіків зупинилась на Стадії 4, а жінок – на Стадії 3. Дехто зазначав: людина може говорити, що треба зробити одне, а на практиці вчиняти зовсім інакше. Звертали також увагу на те, що Кольберґ зосереджувався тільки на справедливості, нехтуючи співчуттям і турботою. Піддавався сумніву навіть вибір піддослідних: Кольберґ спілкувався з різними дітьми різного віку, тоді як слід було опитувати тих самих дітей протягом тривалого періоду. Проте дослідження моральності Кольберґа лишається впливовою роботою. Запропоновані ним ідеї широко застосовують у галузі освіти та допомагають аналізувати поведінку дітей.
Стенлі Мілґрем