– Чи гірше.
«Іди геть, геть, ГЕТЬ!» – благав я порожняка англійською.
«Гуп, гуп, ГУП», – відповів він, стукаючи в корпус.
– Підніми ту шмату! – наказав перший чоловік.
– Сер, будь ласка, зачекайте одну хвилинку…
Але чоловіки були налаштовані рішуче. Наш човен розгойдувався, наче хтось його брав на абордаж. Пролунали крики, й біля наших голів загупотіли кроки, бо почалася тасканина.
«Нема вже сенсу ховатися», – подумав я. І решта, здавалося, були зі мною згодні. Я побачив, як розпечені до жару Еммині пальці тягнуться до краю брезенту.
– На рахунок «три», – прошепотіла вона. – Готові?
– Як скакун, – прогарчав Едисон.
– Стій, – зупинив її я, – ви повинні знати… під човном, там…
І тут брезент з нас зірвали, і я того речення так і не закінчив.
Далі все сталося дуже швидко. Едисон гризонув руку, яка зірвала брезент, а Емма навідліг вдарила того, кому та рука належала, і вперіщила розжареними пальцями здивованому чоловікові по обличчю. Він аж завив од болю, відсахнувся і впав у воду. У шарпанині Шарона збили з ніг, і тепер другий пірат нависав над ним, здіймаючи дрючка. Едисон стрибнув на нього й уп’явся зубами йому в ногу. Чоловік розвернувся, щоб струсити з себе пса, і цього часу Шаронові вистачило, щоб схопитися на ноги й затопити йому в живіт. Пірат склався навпіл, і Шарон вправним помахом жердини його обеззброїв.
Пірат вирішив тікати, поки не пізно, й стрибнув назад у свій човен. Шарон зірвав брезент з підвісного мотора, шарпнув за дріт, і наш човен, чхаючи, ожив, якраз вчасно, бо із завою вигулькнув і помчав до нас на всіх парах третій човен. У ньому сиділо троє, і один з них цілився в Емму зі старомодного пістоля.
Я крикнув їй «Лягай!» і штовхнув, і тут же прогримів постріл, а вгору здійнялася хмарка білого диму. Чоловік узяв на мушку Шарона, той відпустив шнур двигуна й здійняв руки догори. І там-таки, думаю, був би нам і каюк, якби з мого горла не стали вириватися стрімким потоком дивні слова. Вони лунали гучно, впевнено і були зовсім чужими для мого слуху.
– Топи їхній човен! Язиками потопи їхній човен!
За ті півсекунди, поки всі розверталися й вирячалися на мене, порожняк відштовхнувся від нашого суденця й вчепився язиками в інший човен. Вони вистрілили з води, обкрутилися довкола корми й примусили човен описати зворотне сальто, під час якого всі троє, що сиділи в ньому, повилітали.
Перевернутий човен звалився двом з них на голови.
Шарон міг би скористатися нагодою, газонути й витягти нас із тієї халепи. Але він стояв, заклякнувши від шоку, досі здіймаючи руки догори.
Але мене це влаштовувало. Все одно я ще не закінчив.
– Цього, – наказав я й подивився на озброєного бандита, що борсався у воді.
Здавалося, порожняк міг чути мене навіть під водою, бо буквально за кілька секунд після того, як я промовив це слово, чоловік пронизливо закричав, подивився вниз і щез під поверхнею води. Раз – і нема. І одразу ж вода в тому