Слід зауважити, що населення Київської Русі хрестилося поступово і не чинило явного опору. Почасти тому, що більшість іще не усвідомлювала змісту нової релігії, а почасти тому, що вона не заважала русичам зберігати язичництва.
Для міцного ствердження новоприйнятої релігії Володимир наказав побудувати в Києві школу для дітей знаті. Таким чином, виростало покоління людей, які стали провідниками освіти, державності і права на Русі.
Християнство зміцнило державу, освятило владу князя і його «божественний авторитет», внесло нову мораль і культуру і сприяло зміцненню політичних, економічних і культурних зв'язків з європейськими державами.
Історична традиція стверджує, що християнство суттєво вплинуло і на характер Володимира Святославича. Київський князь відпустив чотирьох жінок і безліч наложниць і залишився з Анною, а після її смерті 1011 р. одружився з німецькою принцесою. Перейнятий духом християнської любові, він не хотів навіть страчувати злочинців, але потім, за порадою бояр, установив покарання лише грошовим штрафом – вірою. Володимир залишився любителем застіль і веселощів, але тепер на бенкети запрошувалися не тільки дружинники й бояри, а навіть і прості кияни. Убогим же роздавалася щедра милостиня.
Зростання міжнародного авторитету Київської Русі Володимир зміцнював династичними шлюбами своїх дітей із представниками королівських домів деяких європейських країн. Так, наприклад, Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Олафа, Святополк – із дочкою польського короля Болеслава, одна з дочок Володимира стала дружиною угорського короля, інші – польського і чеського.
Останні 15 років життя князя в джерелах не освітлені. Лише незадовго до його смерті, 1014 p., літописець згадує Володимира у зв'язку з бунтом його сина Ярослава, що, будучи новгородським князем, відмовився платити щорічну данину, тобто фактично заявив про свою незалежність. Володимир Святославич збирався покарати непокірливого сина і наказав «розчищати дороги і мостити мости», але зненацька занедужав і помер 15 липня 1015 р. Похований він був спочатку за язичницьким обрядом, а потім його тіло перевезли в Десятинну церкву. «Зійшлися люди без числа і плакали за ним: бояри – за захисником країни, а бідні – як за своїм годувальником і захисником», – говорить давньоруський літопис.
Володимир Великий був видатним державним діячем і полководцем, головним засновником Київської держави. Після смерті він був канонізований церквою й одержав ім'я Святого, а в народі його прозвали Красним Сонечком.
Володимир Мономах
(народ. 1053 р. – пом. 1125 р.)
Великий князь Київської Русі, полководець, громадський