Ясин, із погано прихованим відчаєм, запросив на завтра дівчат у ресторан, але вони відмовилися. Вони бачили, як він засмутився, тож погодилися піти в одну з кав’ярень на Наама Бей.
Ранок подруги присвятили морю, а після обіду вирішили скласти всі речі у валізи, щоб увечері бути цілком вільними. Ясин у красивій блакитній сорочці чекав на дівчат на ресепшн у готелі. Вони трохи погуляли Наама Бей і вибрали одну з багатьох кав'ярень, де якраз танцювали знаменитий чоловічий танець зі спідницями. Дівчата ніколи раніше такого не бачили і їм було надзвичайно цікаво.
– Ларо, ти ще сердишся на мене? – тихо запитав Ясин.
Вона весело подивилася на нього й відповіла:
– Уже ні, ти заслужив моє прощення своєю зразковою поведінкою, – і дзвінко розсміялася.
Сьогодні вони вирішили пити пиво, розслабилися і просто насолоджувалися своїм останнім вечором у Єгипті. У дівчат був чудовий настрій, от лише Ясин був трохи сумний.
– Ти справді заміжня? – раптом запитав він.
– Так, а який сенс обманювати? І в мене є син. – Лара серйозно подивилася на Ясина. – Мені 35 років, розумієш?
– А ось це дійсно не має жодного значення, – тихо відказав він.
Лара відвернулася, відповідаючи подрузі, як раптом відчула ледве відчутний поцілунок у плече. Чи був це ефект від алкоголю, чи від того, що цей вечір останній, Лара просто зробила вигляд, що не помітила, але тілом пробігла гаряча хвиля. У той момент їй важко було зізнатися самій собі, що це було приємно. Навіщо морочити собі голову? Завтра і так усе скінчиться.
Ясин, як зазвичай, провів дівчат до готелю. Почали прощатися, але він узяв Лару за руку. Ксюша поспішила залишити їх наодинці.
– Ларо, будь ласка, не йди! Давай ще пройдемося, тож не пізно. Хочеш, підемо в ресторан? – хлопець відчайдушно намагався хоч якось затримати дівчину.
– Ні, вибач! Тоді ми перетнемо межу дружнього спілкування, а на більше я не готова.
Вона поцілувала його в щоку і швидко зайшла в готель. Ясин простояв ще кілька годин навіщось біля готелю, але Лара вже про це не дізнається. Вона збирала останні речі, коли раптом згадала, що навіть не подякувала Ясину. Дівчина взяла телефон і написала йому повідомлення: «Я дуже тобі вдячна за все, сподіваюся, ти дуже скоро знайдеш красиву та хорошу наречену, гідну тебе». За хвилину прийшла відповідь: «Мені вже більше ніхто не потрібен, крім тебе». Лара була здивована, проте вирішила цим усім не пепейматися, адже всі її думки було зосереджено навколо складної та неприємної розмови із чоловіком, котра її очікувала вдома. Вранці вже дорогою в аеропорт її наздогнало ще одне сповіщення: «Вибач, але я не можу тобі цього не сказати: я тебе кохаю».
– Ну, мати, ти даєш! – чудувалася Ксенія, котра сиділа поруч, – і це лише за 3 дні! Ти що з хлопцем зробила?
– У тому то й річ, що лише 3 дні: про яке кохання може йти мова? Через тиждень забуде!
– А що Марко?
– Чекає вдома, – зітхнувши, відповіла