Торгуючи з далекими країнами, товари з яких можна було привезти лише морем, критяни швидко зрозуміли, що розплачуватися за придбане іншим товаром – приміром, зерном – не дуже зручно. Щоб полегшити розрахунки, вони почали використовувати гроші – на Криті це були великі бронзові злитки, подібні за формою до бичачої шкіри. Власне, за один такий злиток і можна було придбати одного бика. Проте й інші розрахунки критяни вели у «биках» – скажімо, рабиня коштувала 4 бики, а великий казан – 12 биків.
Північна частина Кносського палацу (сучасний вигляд).
Щоправда, заморська торгівля, загарбницькі походи і данина, яку сплачували підкорені народи, збагачували лише царя, жерців і критську знать. На добробуті більшості мешканців острова, насамперед селян, морська могутність Криту майже ніяк не позначилася. Як і раніше, вони жили у маленьких глиняних халупах, що, тулячись одна до одної, складали невеличкі села, розкидані островом, і сплачували податки до державної скарбниці, годуючи мешканців Лабіринту.
4. Виверження вулкана на острові Фера і загибель Критської держави. У 1450 році до нашої ери сталася велика природна катастрофа – виверження вулкана на острові Фера на північ від Криту. Виверження більше нагадувало вибух, більша частина Фери просто зникла під водою, а викликаний ним потужний землетрус дощенту зруйнував критські міста. За кілька годин після вибуху острів накрила величезна морська хвиля – цунамі, яка знищила увесь військовий і торговельний флот Криту і довершила руйнування прибережних селищ. Але і на цьому випробування не завершилися. За кілька днів увесь острів був укритий товстим шаром вулканічного попелу. Він не лише знищив весь урожай, а й на кілька років зробив ґрунт непридатним для землеробства.
Люди у морі. Фреска з Акротірі.
Після такого несподіваного удару Критська держава вже не піднялася. Мешканцям острова відтепер було не під силу не лише утримувати владу над сусідами, а й захистити самих себе. З півночі на Крит вдерлися греки, які вже давно із заздрістю задивлялися на багатства кносських царів. Лабіринт та інші палаци були розграбовані, а сам острів – поділений між завойовниками.
Перші давньогрецькі держави
1. Розселення грецьких племен. На північ від Криту і на захід від Анатолії розташований Балканський півострів. В той час, коли в Месопотамії й Єгипті виникали перші держави, південну частину півострова, а також навколишні острови (які, разом із Критом, і складають територію сучасної Греції) заселили племена греків. Власне, греками їх назвали згодом сусіди, а самі себе вони йменували еллінами,