Проте ми, християни, разом із Христом, який входить у Єрусалим, вступаємо в час Страсного тижня, у таїнство Його страстей, розп’яття, смерті й Воскресіння. Ісус Христос об’являє нам Божу силу в якийсь надзвичайний спосіб, це було щось, що перевершувало сподівання, очікування і уявлення тогочасного Єрусалима.
Цей Цар є справедливий не тому, що Він засуджує грішника, але тому, що робить його праведником. Він приходить в Єрусалим, щоб своєю кров’ю зробити нас, грішних і неправедних, справедливими і святими. Він переможний Цар тому, що цими днями сам увійде в смерть для того, щоб воскреснути, раз і назавжди перемогти нашу смерть, відкривши нам дорогу в життя, і остаточно перебороти всяке зло у цьому світі. Він покірний Цар тому, що на хресті зазнає найглибшої зневаги і смирення. Син Божий, упокорюючись перед людиною, будучи слухняним волі Отця аж до смерті хресної, як каже нам апостол Павло, навчить нас, як нам знайти дорогу до Царства Небесного і до перемоги над найбільшим злом, яким є смерть, до перемоги в цьому світі над злом усякого виду. І ось цей Цар сьогодні сідає смиренно на осля, щоб увійти в Єрусалим.
Дорогі в Христі брати і сестри, багато з вас тримають у руках зелені галузки. Це – символ перемоги. Для того щоб вітати Царя у тріумфі, старовинний Ізраїль робив той самий жест, що й ви сьогодні: беручи молоді галузки, єднався із цим Царем у Його славі. Проте й сьогодні той самий Христос, Боже Слово, у силі приходить до кожного з нас. Тому ми так урочисто святкуємо це свято. Він приходить у наше життя і закликає нас, щоб ті галузки означали все те добре, що ми сьогодні можемо принести Йому як підсумок Великого посту. Сьогодні Він запрошує нас впустити ту Божу силу у власне життя і завдяки їй стати чесними людьми, істинними християнами, бути учасниками Його перемоги над злом, яке так часто нам докучає і якого так багато є довкола нас у родинному, сімейному, суспільному і навіть церковному житті. Він сьогодні приходить, щоб зцілити нас від власної гордині, показуючи, що якщо сам Бог упокорюється переді мною, то і я маю поступати так щодо мого ближнього. Цього дня Христос приходить до нас і хоче, щоб ми Його прийняли і згідно з тією силою жили, а відтак разом з Ним подорожували Страсним тижнем, бачачи Його упокореним, розп’ятим, а згодом воскреслим, який дає остаточну перемогу кожному, хто в Нього вірує. Тому сьогодні святий євангелист Іван запрошує усіх нас узяти участь у тих подіях з життя Ісуса Христа, запрошує нас заспівати Йому: «Осанна на висотах! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!»
Страсний (Великий) четвер
м. Київ, Патріарший собор Воскресіння Христового, 12 квітня 2012 року
Преосвященні владики!
Всечесні отці!
Любі браття-семінаристи!
Дорогі в Христі брати і сестри!
У цей момент ми переживаємо