Слово Боже – живе і діяльне. Проповіді та промови 2011–2013. Т. 1. Блаженніший Святослав Шевчук

Христос є нашим пасхальним Агнцем. Своєю кров’ю Він не помазав одвірки, а освятив усіх нас. Подібно до того, як кров пасхального ягняти в Старому Завіті захоронила первістків Ізраїлю від смерті, так кров нашого Спасителя, пролита на хресті, сьогодні захороняє усіх нас – мене і вас – від вічної погибелі. У Ньому сьогодні весь людський рід знайшов спасіння. Він є наша Пасха, наш мир, який, проливаючи свою кров за грішників, бере на себе кару за наш гріх і відкриває нам дорогу у вічне життя. Тому наша Пасха – це перехід від смерті до життя разом із нашим Спасителем.

      Один з єпископів четвертого століття, який у Великодню п’ятницю промовляв до людей, як я сьогодні говорю до вас, сказав так: «Наше справжнє життя почалося зі смерті Христової, бо Його ранами ми зцілилися, а Його смертю отримали життя». Наше свідоме життя починається тоді, коли ми збагнемо, що Він помер за мене особисто.

      Сьогодні той день, коли всі ми отримали у Ньому життя вічне. «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає» – наша Пасха, Христос, якого ми нині поклали до гробу. Цілуймо Його, покладеного в гробі, зображеного на цій плащаниці, помазуймо Його кров’ю своє серце і Він зробить нас вільними від гріха та смерті.

      Нехай Христос, наша Пасха, буде цими днями нашою дорогою і надією. Бо Його смертю смерть зруйнована. Смерть людини вже більше не кінець життя, а Пасха, перехід від життя у цьому світі до життя з Богом.

      Воскресіння Христове

      м. Київ, храм Святого Василія Великого, 15 квітня 2012 року

Ів. 1, 1–17

      «Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай же святкує увесь видимий світ і невидимий, Христос бо воскрес – радість вічна!»

Воскресна утреня, канон Пасхи

      Преосвященні владики!

      Високопреподобні, всесвітліші та всечесні отці!

      Преподобні брати і сестри в монашестві!

      Дорогі в Христі!

      Христос воскрес! Із цим радісним урочистим привітанням хочу передусім сьогодні звернутися до всіх вас, тих, які сьогодні є в храмі тут, у серці України, і разом із нами переживають момент Воскресіння Христового, усіх тих, хто поєднаний із нами через радіо, телебачення, Інтернет, у різних країнах, на різних континентах. Усіх вас вітаю з найбільшим християнським святом – святом Пасхи Господньої.

      Як розповідають нам святі Євангелії, у цю ніч жінки-мироносиці пустилися в дорогу до гробу. Ця їхня дорога, як каже наше наша Літургія, була сумна. Миро, яке вони несли, було змішане зі сльозами. Ідучи, вони плакали і думали, як їм послужити Тому, хто лежить у запечатаному гробі. Жінки були розгублені, бо не знали, що їх там чекає. Але прийшовши, вони побачили, що камінь був відвалений, а гріб – порожній, і почули від ангела звістку про Воскресіння Того, до кого вони прийшли. І сталося щось дивне: на звістку ангела їхні сльози і плач перемінилися на радість.

      Можемо сказати, що свято Воскресіння – це день всесвітньої, космічної переміни. Коли Христос воскрес із мертвих, Його мертве, згорьоване тіло перемінилося