Курячий бульйон для душі. Думай позитивно. 101 історія, що мотивує. Джек Кэнфилд

дієта СПРАВДІ впливає на рак, і я зможу показати людям, що можна пройти крізь найтяжче змагання у світі, дотримуючись веганського раціону й маючи досить похилий вік для таких навантажень! Збуджена від такої можливості, я записалася до двох бігових клубів, найняла тренера з плавання, відвідувала велосипедні курси й була одержима тренуваннями з усіх трьох видів спорту. Тренуючись щодня, я бачила дивовижний прогрес у своїй швидкості та витривалості. Ба більше, мені сподобалося тренуватися, коли я переконалася, що зможу досягти своєї найамбітнішої мети – стати «Залізною людиною».

      Однак довелося докласти чималих зусиль, адже переді мною було завдання, якого раніше ніколи не виконувала. Перетнувши фінішну лінію свого першого «Айронмена», я відчула невимовні емоції – суміш радості, розкутості, приємного збудження й цілковитої втоми. Більше я не могла ступити ані кроку.

      Після діагнозу в 1982 році я ще шість разів брала участь в «Айронмені», пробігла шістдесят сім марафонів, виграла приблизно тисячу золотих медалей, серед них вісім золотих медалей чемпіонату для літніх людей, стала володарем титулу «Одна з десяти найспортивніших жінок Північної Америки». Мій фітнес-вік – п’ятдесят два роки, хоча мені зараз сімдесят п’ять.

      В обох сімейних лініях у нас були захворювання на остеопороз, тому я стежу за щільністю кісток і щоразу помічаю, що вони все міцніші. Очевидно, дієта дає мені достатньо кальцію. Також я була приємно здивована, коли зник мій артрит. Тепер на своєму регулярному тренуванні я відпрацьовую маленький щоденний тріатлон. Як вам таке? Сімдесятип’ятирічна тріатлоністка! Ніколи не думала, що моє життя зробить такий чудовий виверт, і вдячна, що вчасно дізналася про позитивний вплив дієти на здоров’я.

      Ось як перетворити ракові лимони на лимонад для «Залізної людини».

Докторка Рут Гайдріх

      13. Підморгнув сам Господь

      О друже мій, важливо не те, що в тебе забирають, а те, що ти робитимеш із тим, що залишиться.

Г’юберт Гамфрі

      Моя бабуся-ірландка, яка виховувала мене, могла знайти благословення в найскрутніших обставинах. Вона казала, що наша бідність – це дар Господній, тому що в Божому серці є особливе місце для вбогих. Щоразу, коли я жалілася на свої речі, куплені на церковному розпродажі, бабуся направляла мій погляд на одну зі своїх улюблених ірландських приказок, яку вона старанно вишила й повісила над кухонним столиком у нашій крихітній квартирі:

      «Пам’ятай про чотири найбільші блага:Щира робота завжди матиме успіх,У добрих людей на столі буде густо.Справжнє кохання знайде тебе,І сам Господь із небес підморгне».

      Однак невдовзі після мого двадцять третього дня народження я потрапила в ситуацію, у якій, напевне, навіть бабусі не вдалося б знайти нічого радісного. Раптовий напад автоімунного захворювання спричинив у мене системне запалення кровоносних судин і гангрену нижньої частини ніг. Ні операції, ні хіміотерапія не зупинили