У певному сенсі, початок занепаду Комісії можна простежити від суду над Гарі Селдоном, що відбувся за два роки до початку Ери Фундації. Цей суд описаний у біографії Гарі Селдона, складеній Ґаалом Дорніком…
5
Ґаал не дотримався обіцянки. Наступного ранку він прокинувся від приглушеного дзвінка внутрішнього зв’язку. Ґаал відповів, і голос портьє, так само тихий і сповнений протесту, повідомив йому, що він за наказом Комісії громадської безпеки перебуває під вартою. Ґаал кинувся до дверей і виявив, що вони вже не відчиняються.
Він міг лише одягнутися й чекати.
За ним прийшли й повели в інше місце, але однаково це було затримання. Йому дуже ввічливо ставили питання. Усе було дуже цивілізовано. Ґаал пояснив, що він провінціал із Синнаксу, що вчився в таких і таких закладах і отримав ступінь доктора математики за такі-то дослідження. Він подав резюме на посаду в проекті доктора Селдона й був прийнятий. Знову й знову переповідав ці деталі; а вони знову й знову поверталися до питання про те, як він приєднався до проекту Селдона. Як про нього почув, якими мають бути його обов’язки, які таємні інструкції він отримав, у чому суть проекту?
Ґаал відповідав, що не знає. Що не отримував жодних таємних інструкцій. Він – науковець і математик. Його не цікавить політика.
Нарешті ввічливий слідчий запитав:
– Коли буде знищено Трентор? Ґаал завагався.
– Я не можу сказати про це, виходячи з моїх власних знань.
– А хто може сказати?
– Як я можу говорити за інших? – Ґаал відчув увагу до своєї особи, надмірну увагу.
Слідчий сказав:
– Хтось говорив вам про таке знищення, з’ясовував якусь конкретну дату? – А коли юнак завагався, продовжив: – За вами стежили, докторе. Ми були в аеропорту, коли ви приїхали. На оглядовій вежі, коли ви чекали на своє призначення; і, звичайно ж, нам вдалося підслухати вашу розмову з доктором Селдоном.
– Тоді ви знаєте його погляди на це питання, – відповів Ґаал.
– Можливо. Але ми хотіли б почути це від вас.
– Він вважає, що Трентор буде знищено через три століття.
– Він довів це… ммм… математично?
– Так, довів, – зухвало відповів Ґаал.
– Припускаю, ви вважаєте ці дані правильними.
– Якщо доктор Селдон ручається за них, то вони правильні.
– Тоді ми повернемося.
– Почекайте. Я маю право на адвоката. Я вимагаю дотримання моїх прав як громадянина Імперії.
– Ми їх дотримаємося. Захисник невдовзі з’явився.
Увійшов високий чоловік – настільки худий, що мимоволі виникало запитання, чи вміщається на його обличчі усмішка.
Ґаал підвів голову. Він почувався розбитим і пригніченим. З ним стільки всього сталося, а він не пробув на Тренторі ще й тридцяти годин.
Чоловік