Кайнс повернувся до Пола.
– Тепер поглянемо на тебе, юначе.
«Гарний чоловік, але він має навчитися правильно до нас звертатися», – подумав Герцог.
Пол стояв нерухомо, доки Кайнс перевіряв костюм. Він почувався доволі дивно, одягаючи це брижасте гладке вбрання. Підсвідомо він точно знав, що ніколи раніше не вдягав дистикост. І все ж таки, коли він припасовував липучки під невмілим керівництвом Ґурні, кожен рух видавався природним, інстинктивним. Коли Пол затягнув пасок на грудях, щоб отримати максимум помпування під час дихання, то знав, що робить і чому. Коли він щільно затягнув застібки на шиї та лобі, то знав, що робить це, аби уникнути пухирів від тертя.
Кайнс випростався і зі здивованим виразом обличчя відступив назад.
– Ти вже одягав дистикост раніше? – запитав він.
– Це вперше.
– Тоді хтось припасував його для тебе?
– Ні.
– Твої пустельні черевики на литках підігнуті вниз. Хто підказав тобі зробити саме так?
– Мені… здалося, що це правильно.
– Так і є.
І Кайнс потер щоку, пригадуючи легенду: «Він знатиме шляхи ваші, неначе народився для них».
– Ми гаємо час, – сказав Герцог. Він махнув рукою ’топтеру, що чекав на них, і попрямував до нього, відповідаючи кивком на вітання охоронця. Він заліз усередину, пристебнув пасок безпеки, перевірив важелі керування й навігаційні прилади. Коли інші також опинилися в ’топтері, апарат заскрипів.
Кайнс пристебнув свій пасок і зосередився на м’якості та зручності літального апарата. Розкішна сіро-зелена обшивка, блискучі прилади, фільтроване вологе повітря, яке потрапило в легені, щойно двері зачинилися й закрутилися вентилятори.
«Як м’яко!» – подумав він.
– Усе гаразд, сір, – сказав Галлек.
Лето ввімкнув подачу енергії на крила, відчув їхні помахи – раз, другий. Апарат здійнявся в повітря на десять метрів, стрімкі крила напружилися, і вони полетіли у височінь у м’якому шипінні реактивних двигунів.
– На південний схід, за Оборонну Стіну, – сказав Кайнс. – Я сказав вашому майстрові бархана зосередити обладнання там.
– Гаразд.
Герцог повернув на південний схід, і весь його повітряний конвой зайняв оборонну позицію.
– Дизайн та якість цих костюмів свідчать про високий рівень технологічного розвитку, – мовив Герцог.
– Одного дня я покажу вам фабрику на січі, – сказав Кайнс.
– Мені було б цікаво, – відповів Герцог, – я звернув увагу, що такі костюми також виготовляють у деяких гарнізонних містах.
– Жалюгідні підробки, – мовив на те Кайнс. – Кожен мешканець Дюни, який цінує власну шкуру, носить фрименський дистикост.
– І він скоротить утрати води до ковтка на день?
– Якщо його правильно одягнути, щільно припасувати підкладку на лобі й добре затягнути застібки, то найбільше води ви втрачатимете лише через долоні, – пояснив Кайнс. – Якщо не потрібно виконувати якусь дрібну роботу,