Пам’ятаєте, що треба робити, коли ви бачите цю картинку? Дивіться у вступі.
Передчасне старіння клітин: яке у вас фізичне здоров’я?
Розгляньмо наступне запитання: Як би ви оцінили своє фізичне здоров’я? І тут одразу стає очевидною сила коротких теломер у пошкодженні ваших клітин і здоров’я в цілому.
Уявіть собі знову зустріч випускників. Через 20–30 років ви помітите, що багато ваших однокласників починають страждати від поширених старечих хвороб. Але ж вони не мають ще й 40 чи 50. Хронологічно вони ще не старі. То чому ж їхні організми працюють немов у старих? Чому вони вступають у період хвороб уже в молодому віці?
Запальне старіння
Чи не було б цікаво на вашій зустрічі випускників подивитися на клітини глибоко всередині кожної людини і виміряти довжину їхніх теломер? Якби ви могли це зробити, то побачили б, що люди з найкоротшими теломерами зазвичай хворобливіші, слабші, а їхні обличчя демонструють ознаки проблем зі здоров’ям, як-от діабет, серцево-судинні захворювання, ослаблений імунітет і хвороби легень. Ви б, мабуть, також виявили, що люди з найкоротшими теломерами страждають від хронічного запалення. Спостереження, що запалення зростає з віком і зумовлює старечі хвороби, таке важливе, що науковці дали йому назву запальне старіння. Це стійке незначне запалення, що може наростати з віком. Виникає воно з багатьох причин, зокрема через пошкодження білкових з’єднань. Серед інших частих причин можна назвати пошкодження теломер.
Коли гени клітини пошкоджені або її теломери надто короткі, вона розуміє, що її дорогоцінна ДНК у небезпеці. Клітина перепрограмовується так, що випускає молекули, здатні звернутися до інших клітин і покликати на допомогу. Ці молекули, які разом називають «асоційований зі старінням секреторний фенотип» (SASP), можуть бути корисними. Якщо клітина стає немічною через якесь пошкодження, вона може направляти сигнали до сусідніх імунних та інших клітин із функціями відновлення, щоб викликати підмогу, здатну запустити лікувальний процес.
Однак тут все може піти геть зовсім не так. Теломери часто мають аномальну реакцію на пошкодження ДНК. Вони так переймаються самозахистом, що навіть якщо клітина покличе на допомогу, теломери цю допомогу просто не впустять. Це схоже на людей, які вперто відмовляються від допомоги перед лицем лиха, бо бояться відкритися. Вкорочені теломери можуть сидіти місяцями всередині клітини, що старіє, кличучи й кличучи на допомогу, але не дозволяючи клітині вжити заходів для нейтралізації пошкодження. Ці безперервні, але марні сигнали можуть мати руйнівні наслідки. Бо тепер клітина стає схожою на те гниле яблуко в діжці. Вона починає погано впливати на всі тканини навколо. Цей процес залучає хімічні речовини, як-от прозапальні цитокіни, які з