ДНК старих клітин не може нормально комунікувати з іншими їхніми частинами, і у цих клітин починаються проблеми. Зсередини їх переповнюють, серед іншого, скупчення нефункціональних білків і бурі грудки «сміття», відомого як ліпофусцин, здатні зумовлювати дистрофію сітківки очей та деякі неврологічні хвороби. Найгірше (саме тому вони й схожі на гнилі яблука в діжці), що старі клітини розсилають хибні сигнали тривоги у формі прозапальних речовин, що досягають також інших частин тіла.
Такий самий базовий процес старіння відбувається в різних типах клітин нашого організму: у печінці, на шкірі, у волосяних фолікулах або в тих клітинах, що вистилають кровоносні судини. Але, залежно від типу клітин та їхнього розташування, можливі деякі відмінності. Немічні клітини кісткового мозку заважають стовбуровим клітинам крові та імунної системи ділитися так, як задумано, або, навпаки, змушують їх виробляти кровоносні клітини у незбалансованих кількостях. Немічні клітини підшлункової залози можуть неправильно «чути» сигнали, що регулюють вироблення ними інсуліну. Немічні клітини головного мозку можуть виділяти речовини, що спричинюють смерть нейронів. Хоча глибинний процес старіння аналогічний у більшості досліджених клітин, його особливості можуть по-різному шкодити організму.
Старіння клітин можна визначити як «поступове погіршення функціональності та зниження здатності належним чином реагувати на зовнішні подразники та ураження». Старі клітини більше не здатні нормально реагувати на стреси: фізичні чи психологічні1. Це безперервний процес, що часто тихо й повільно призводить до старечих хвороб, які почасти можна простежити до коротших теломер і старіння клітин. Щоб краще зрозуміти зв’язок між старінням і теломерами, повернімося до трьох запитань, які ми поставили на початку цього розділу:
Наскільки старий вигляд ви маєте?
Як ви оцінили б своє фізичне здоров’я?
Як старо ви почуваєтеся?
Одне лабораторне дослідження вивчало мишей, генетично змінених так, що багато їхніх клітин немічніли набагато раніше, ніж зазвичай. Ці миші починали старішати передчасно – вони втрачали жирові відкладення, через що виглядали зморшкуватими; м’язи висихали; серця слабшали; а ще у них виникала катаракта. Деякі тварини рано помирали від серцевої недостатності. Потім у рамках генетичного експерименту, який неможливо відтворити на людях, дослідники видаляли немічні клітини цих мишей. Видалення старих клітин розвертало багато симптомів передчасного старіння навспак. Воно прибирало катаракту та відновлювало ослаблені м’язи, повертало жирові відкладення (що зменшувало їхні зморшки) і сприяло довшому