У людей із короткими теломерами менший не лише гіпокамп. Це стосується й інших ділянок лімбічної системи мозку, зокрема мигдалеподібної залози, скроневих і тім’яних часток. Ці ділянки, разом із гіпокампом, допомагають регулювати пам’ять, емоції та стрес – і саме вони атрофуються від хвороби Альцгеймера. Даллаське дослідження вказує на те, що короткі теломери в крові чітко свідчать про старіння мозку. Можливо, що старіння клітин, лише гіпокампа чи по всьому тілу, прокладає шлях до слабоумства. Підтримка здоров’я теломер може бути особливо важливою для людей, які несуть в собі варіант гена АпоЕ, що підвищує ризик раннього розвитку хвороби Альцгеймера. Одне дослідження виявило, що, якщо ви маєте цей варіант гена, а також короткі теломери, ваш ризик померти передчасно удев’ятеро вищий, ніж якщо ви маєте той самий ген, але довгі теломери19.
Короткі теломери можуть напряму сприяти розвитку хвороби Альцгеймера. Призвести до коротких теломер можуть деякі поширені генетичні варіації (алелі генів під назвою TERT та OBFC1). Хай як дивно, люди, які мають хоча б один ген із цими поширеними варіаціями, за статистикою страждають на хворобу Альцгеймера частіше20. Ця залежність не дуже сильна, але вона демонструє причинно-наслідковий зв’язок: теломери – не просто маркер чогось іще або вторинне явище, а радше чинники старіння частини мозку, що піддають нас більшому ризику нейродегенеративних процесів. TERT та OBFC1 безпосередньо працюють над підтримкою доброго здоров’я теломер. Свідчень цього стає дедалі більше. Якщо ви хочете зберегти гостроту свого розуму, не забувайте про теломери. У примітках наприкінці цієї книжки ви знайдете посилання на ґрунтовні дослідження старіння мозку21.
Бадьоріше самопочуття
Якби ви прийшли на зустріч випускників через 40 років, піднялися на сцену і попросили групу цих майже 60-літніх підняти руки, якщо вони дійсно почуваються на свій вік, то отримали б цікавий результат. Більшість людей (75 %) сказали б, що почуваються молодшими за свій вік. Навіть якщо роки спливають, а дата народження в паспорті говорить, що ми старіємо, багато з нас все ще почуваються молодо22. Така реакція на старіння високо адаптивна. Молодше самопочуття асоціюється з більшим задоволенням від життя, особистісним ростом та кращими соціальними зв’язками23.
Молодше самопочуття відрізняється від бажання бути молодшими. Люди, які прагнуть бути хронологічно молодшими (скажімо, чоловік у 50, який хоче знову стати 30-літнім), зазвичай менш щасливі та більш незадоволені своїм життям. Бажання та прагнення юності насправді протилежні нашому головному завданню під час