Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев

століття. За багато років до приїзду Бен-Ґуріона там виникла легенда. Як і інші легенди про Святу Землю, вона має більш ніж одну версію, тому що різні люди розповідають її по-різному. За версією, що зберігається в архіві Бен-Ґуріона, героями є три єврейських підприємці на конях. Одного ранку, приблизно 1878 року, вони вирушили з Єрусалима до Яффи, а звідти – до арабського села Малабес, де мали намір придбати земельну ділянку, на якій заснувати сільськогосподарську колонію. Вони привезли із собою лікаря, якому чомусь довірили бути експертом з екологічних умов. Лікар піднявся на дах будинку або, як каже дехто, на вершину пагорба, і мовчки стояв там. Він дивився навколо: на північ і на південь, на схід і на захід. Підприємці спостерігали за ним в очікуванні. Нарешті лікар спустився і сказав, що, на жаль, він не бачить жодного птаха ані на небі, ані на гілках дерев. «А всі знають, – додав серйозно він, – що там, де не живуть птахи, не може жити й людина».

      Троє вершників були дуже розчаровані. Вони покладали такі великі сподівання на проєкт, і за деякий час до цього вже визначилися з назвою для нового села: Петах-Тіква, що означає «ворота надії». Зрештою, один із них вибухнув: «А все ж таки!», другий вигукнув: «Ми спробуємо!» Третій обійняв своїх друзів, і в усіх на очах заблищали сльози радості.[158]

      Оселитися у Палестині було непросто, адже умови не були придатними для проживання, але це ж були підприємці, авантюристи та мрійники, а не фермери. Туга за Святою Землею приваблювала також і інших: євреїв і християн; як звичайно, вони були новачками у цій країні та незнайомими з її умовами.

      Країна, яку побачили Бен-Ґуріон та його друзі, коли прибули туди 1906 року, у ХХ столітті прокинулася після тривалої дрімоти. Це була несамовита і чарівна сукупність барвистих ідеалістичних ініціатив і релігійної маячні, сміливих досягнень та нерішучих починань і безлічі фантазій. Не завжди було легко визначити, яких саме.

«Велике диво»

      Населення країни неухильно зростало. До 1880-х років воно сягало близько 400 тис. Приблизно 4/5 становили араби, переважно мусульмани, включно з тисячами кочівників, які не входили до складу постійного населення країни.[159] Згідно із заведеною оцінкою, тоді в країні мешкало близько 30 тис. євреїв, менше ніж 8 % населення і менше за 0,5 % євреїв у світі. Було приблизно стільки ж і християн.

      Релігійні пробудження, що прокотилися Європою та Сполученими Штатами, спричинили потік провидців, авантюристів, романтиків й охочих спокути Святої Землі. Чимало з них вірили, що Месія ось-ось прийде. Багато новоприбулих були релігійними аутсайдерами, наприклад, німецькі тамплієри та група з Чикаго, які заснували американську колонію у Єрусалимі, і як такі переслідувались у своїх країнах. Вони часто приїжджали після раптового прозріння, лиха чи незрозумілих переживань. Так було і з фермером із Російської імперії, завданням якого було дзвонити в дзвін церкви його села. Якось він підіймався на дзвіницю і в нього потемніло в очах – він втратив рівновагу. Фермер сів на сходах, його зір поступово відновився, але коли він знову спробував піднятися