– уяви собі все задоволення, яке отримаєш у майбутньому, якщо матимеш величезне багатство!
Третій секрет – сила чіткої мети
Наступного тижня юнак вирушив у центр міста, щоб зустрітися з третьою людиною зі свого списку – чоловіком на ім’я Майкл Чепмен, президентом міжнародної корпорації зв’язку. Це був статечний чолов’яга, високий і худий, вишукано вбраний: темно-сірий двобортний костюм у тонку смужку, біла бавовняна сорочка та однотонна сіра краватка. На вигляд досить молодий – років сорок п’ять, з гарно підстриженим каштановим волоссям і великими карими очима.
Коли юнак розповів містерові Чепмену про своє знайомство зі старим китайцем і дві наступні зустрічі, той відкинувся на спинку стільця та з’єднав пальці, неначе поринувши глибоко в роздуми.
– Скажіть-но мені дещо, – звернувся він до гостя. – Чого ви хочете досягти у своєму житті?
– Перепрошую, сер? – перепитав юнак, спантеличений такою безпосередністю містера Чепмена.
– Чого ви хочете від життя? – повторив містер Чепмен.
– Г-м-м… усе, що я хочу, – це… бути щасливим… здоровим…
і, звичайно, заможним, – відповів юнак. – Хіба не у всіх так?
– У всіх. І от саме через це так мало людей справді здорові, щасливі чи заможні!
– Що ви маєте на увазі?
– Якщо ви не знаєте, чого шукаєте в житті, то як ви зможете це знайти?
– Таж я щойно сказав, чого хочу: бути здоровим, щасливим і заможним, – наполягав юнак.
– Але ці слова – розпливчасті, загальні, нечіткі. Що ви під ними маєте на увазі?
– Даруйте, – пробурмотів юнак, – я вас не розумію.
– Ну, от візьмімо слово «заможний», адже саме заради цього ви зараз тут. Що вам потрібно, щоб почуватися заможним? Скільки саме вам треба заробити, щоб зрозуміти, що ви – заможний?
– Ой… Я зрозумів, – мовив юнак, нарешті збагнувши, про що йдеться. – Щоб почуватися заможним, мені треба заробляти принаймні вдвічі більше за мою теперішню зарплатню.
– Добре для початку. Іще що? – продовжував запитувати містер Чепмен.
– Мені потрібні будинок без іпотеки, машина.
– Які саме будинок і машина? – перервав його містер Чепмен.
– Я не знаю, – відповів юнак. – Це не має значення.
– Справді? – перепитав містер Чепмен. – Тож вас влаштує однокімнатний будинок у міських нетрях?
– Ні, звісно ні, – заперечив юнак.
– Тоді яким цей будинок має бути? – допитувався містер Чепмен.
– Ну, скажімо, будинок з п’ятьма спальнями в північному передмісті, на околиці міста.
– Це вже щось, – мовив чоловік. – Як ви вважаєте, чи зможете дозволити собі придбати такий будинок, якщо отримуватимете вдвічі більше, ніж зараз? – запитав він.
– Ні, – засміявся юнак. – Мені треба заробляти вдесятеро більше, щоб заплатити за такий будинок.
– Чому тоді ви щойно сказали, що почуватиметеся заможним, якщо зароблятимете вдвічі більше за теперішню зарплатню?
– Я…..