– Не розумію, як можна нехтувати родинною бібліотекою в такі часи, як наші.
– Нехтувати! Я певна, що ви нічого не шкодуєте, аби примножити красу і привабливість вашої шляхетної домівки. Чарльзе, коли ти матимеш свій власний будинок, сподіваюся, що він матиме хоч якусь дещицю тієї краси, яку має Пемберлі.
– Я теж сподіваюсь.
– Але я дійсно раджу тобі придбати будинок у тій же місцевості, а за зразок взяти Пемберлі. Немає в Англії графства, кращого за Дербішир.
– Я цілковито підтримую цю ідею – візьму і куплю Пемберлі, якщо Дарсі мені його продасть.
– Я говорю лише про реальні можливості, Чарльзе.
– Та годі тобі, Керолайн, я і справді думаю, що краще Пемберлі придбати, ніж намагатися копіювати.
Елізабет так зацікавила ця розмова, що вона ледь не забула про свою книгу; потім зовсім відклала її і, присунувшись ближче до картярського столу, влаштувалася між містером Бінглі та його старшою сестрою і почала спостерігати за грою.
– Міс Дарсі сильно підросла за час, що минув з весни? – запитала міс Бінглі. – Мабуть, вона буде такою на зріст, як і я.
– Гадаю, що так. Уже зараз вона така ж зростом, як і міс Елізабет Беннет, а може, навіть і трохи вища.
– Так хочеться знову її побачити! Ні з ким іншим я не спілкувалася з таким задоволенням, як із нею. Який вигляд, які манери! Така розвинена і освічена для свого віку! А на фортепіано вона грає просто чудово.
– Дивно, як тільки у дівчат вистачає терпіння ставати такими освіченими і розвиненими! Вони зараз усі такі!
– Усі молоді дівчата розвинені та освічені? Що ти маєш на увазі, мій любий Чарльзе?
– Саме це я і маю на увазі. Всі вони добре малюють, клеять ширми і в'яжуть гаманці. Щось я не пам'ятаю дівчат, які б не вміли всього цього робити, а про дівчину, котру представляють уперше, неодмінно скажуть, що вона надзвичайно розвинена та освічена.
– Ваш перелік найбільш розповсюджених достоїнств дуже близький до істини, – зазначив Дарсі. – Таку характеристику застосовують зараз до будь-якої жінки, котра вміє зв'язати гаманець чи наклеїти ширму. Але я зовсім не погоджуюсь із вашою оцінкою дівчат в цілому. Тут я не можу похвалитися – серед усіх моїх знайомих я знаю не більше шести, котрі дійсно розвинені та освічені.
– І я не знаю, – підтримала міс Бінглі.
– Значить, – зазначила Елізабет, – у ваше поняття розвиненої та освіченої жінки ви вкладаєте дуже великий сенс.
– Так, я дійсно вкладаю в нього дуже великий сенс.
– Авжеж, – вигукнула його вірна помічниця, – по-справжньому розвиненим та освіченим може вважатися лише той, хто набагато переважає те, з чим зазвичай доводиться зустрічатися. Щоб заслужити таку характеристику, жінці треба дуже добре знатися на музиці, співах, малюванні, танцях та сучасних мовах; а щоб ця характеристика не була заслуженою лише наполовину, жінці, крім усього цього, треба ще мати щось неординарне у своїй зовнішності, у тональності голосу, а також