Відтак Венстрет порозсилав свої резюме про роботу з відкритим кодом і практичні приклади до різних софтверних майстерень у Кремнієвій долині, шукаючи посаду молодшого програміста. І ось менеджер CNET.com, медіа-платформи, що надає хостинг веб-сайтам, вирішив спробувати, спираючись не на атестат коледжу, а на лайки під його програмними розробками, які проставляли різні спільноти, що працювали з відкритими кодами. «Про Сан-Франциско я майже нічого не знав, – сказав він. – Гадав, буцім основне там – пляжі й катання на роликах». Незабаром він зрозумів, що насправді це біти й байти.
Отже, 2007 року «я почав працювати програмістом, використовуючи програмне забезпечення з відкритим кодом для розбудови власних продуктів для CNET». Тим часом 2007 року Торвалдс пішов до Google і в розмовах про високі технології розповів якось про Git, свій інструмент для спільного написання кодів. «Це виклали в YouTube, і гурт моїх колег, які працювали з відкритими кодами, сказали: “Ми випробуємо цей Git, щоб відійти від купи серверів, що працювали на різні спільноти”».
До цього моменту спільнота з відкритими кодами була вельми відкритою, але надто балканізованою. «За тих часів єдиної спільноти, що працювала з відкритими кодами, не було, – пригадував Венстрет. – Це була низка спільнот із відкритими кодами, котра гуртувалася на основі проекту, а не учасників. Така була культура. Усі інструменти, уся ідеологія зосереджувалася на тому, як ви з проектом працюєте й завантажуєте, а не на спільній роботі та спілкуванні. Усе було програмоцентричне». У Венстрета визрівав інший погляд: чому б не працювати над десятьма проектами одночасно в одному місці на основі розшарованої підстильної мови, щоб можна було спілкуватися і щоб програмісти могли переходити від одного до іншого й назад.
Отже, він почав розмовляти про відмінний підхід з колегою з CNET П. Дж. Гаєтом, який мав ступінь з інформатики, і Томом Престоном-Вернером, із котрим Венстрет співпрацював над проектами з відкритим кодом ще задовго до їхньої особистої зустрічі.
«Ми собі казали: хай йому грець, тому Git, який він складний у роботі. А якщо ми спростимо його за допомогою веб-сайту? – пригадував Венстрет. – А ще ми подумали: якщо всі почнуть користуватися Git, ми зможемо більше не перейматися інструментами й зосередитися на тому, що ми пишемо. Я хотів, щоб у павутині це все робилося за один клік, тоді я зміг би залишати коментарі про програму, стежити за людьми й кодом так, як це робиться на Twitter, ще й так само просто». Отже, якщо ви схочете працювати над сотнею різних проектів програмного забезпечення, вам не доведеться вишукувати сто способів зробити свій внесок. Достатньо вивчити Git, і ви зможете просто працювати з ними всіма.
Тож