І це підводить нас до сервісу GitHub – одного з найбільших генераторів програмного забезпечення. GitHub – найпопулярніша платформа для підтримки співробітництва у створенні програмного забезпечення. Зусилля в цьому напрямі можуть набувати різних форм: особи працюють з іншими особами, закриті групи з компаніями або відкриті групи, що працюють із відкритими кодами. Нестримний розвиток почався 2007 року. Розуміючи, що гуртом ми розумніші за одного з нас, дедалі більше фахівців і компаній покладаються на платформу GitHub. Це дає змогу швидше вчитися, маючи змогу користуватися найкращим колективним програмним забезпеченням, що вже працює на різні аспекти комерції, і будувати на них щось нове разом із поєднаними групами, які пропонують інтелектуальні можливості всередині своїх компаній та поза ними.
GitHub сьогодні використовують понад 12 мільйонів програмістів для написання, удосконалення, спрощення, збереження й розподілу софтверних застосунків, тому він швидко зростає: між першим моїм інтерв’ю 2015 року й останнім – на початку 2016-го – додався мільйон користувачів.
Уявіть собі місце для програмного забезпечення, що поєднує Вікіпедію та Amazon: заходите онлайн до бібліотеки GitHub і берете просто з полиці потрібне програмне забезпечення для, скажімо, системи керування запасами, або системи оброблення кредитних карток, або системи управління людськими ресурсами, або рушія відеогри, або системи керування дронами, або керування робототехнікою. Ви завантажуєте його на комп’ютер компанії чи власний, адаптуєте для своїх специфічних потреб, ви (або програміст) модернізуєте його, і вже з усіма цими вдосконаленнями завантажуєте його знов до бібліотеки GitHub, щоб наступна особа змогла користуватися новою й покращеною версією. Тепер уявіть-но, що найкращі у світі програмісти з усіх усюд, які або працюють на компанії, або яким потрібне визнання, роблять те саме. У результаті маєте ефективний цикл швидкого навчання й поліпшення програмного забезпечення, що значно прискорює новаторство.
GitHub заснувало троє розумах, зациклених на компах: Том Престон-Вернер, Кріс Венстрет і П. Дж. Гаєт; тепер це найбільший у світі сховок кодів. Оскільки в усіх великих компаніях, які я відвідував, були програмісти, що користувалися для співробітництва платформою GitHub, то вирішив відвідати й джерело такої кількості вихідних кодів у штабі в Сан-Франциско. За збігом обставин, я за тиждень до того інтерв’ював президента Барака Обаму в Овальному кабінеті12 з приводу Ірану. Я згадав про це лише тому, що вестибюль для відвідувачів у GitHub – точнісінька копія вестибюля в Овальному кабінеті, навіть килим такий самий!
Вони полюбляють, коли відвідувачі відчувають себе по-особливому.
Мій інтерв’юйований Кріс Венстрет, виконавчий директор GitHub, почав розповідати мені, як Git потрапив до GitHub. Він пояснив, що Git – «це дистрибутивна версія