На якусь коротку дику мить вона вирішила, що Крендлер зателефонував привітати її з успішним виконанням операції.
Вона пам’ятала дощ, що бив у вікна, і голос Крендлера у слухавці, трохи незв’язне мовлення, шум бару на тлі.
Він запросив її на побачення. Сказав, що зможе заїхати за півгодини. Він був одружений.
– Не думаю, містере Крендлер, – відповіла вона й натиснула кнопку запису на автовідповідачі, від чого пролунав характерний сигнал, і на іншому кінці повісили слухавку.
Зараз, роки по тому, у кабінеті, який вона колись так хотіла отримати, Старлінг вивела на клаптику паперу олівцем своє ім’я і почепила липкою стрічкою на двері. Не смішно – вона зірвала з дверей клаптик і викинула в сміття.
У таці для вхідних паперів лежав єдиний лист. То була анкета від редакції «Книги рекордів Ґіннесса», де наготувалися зареєструвати її як жінку-офіцера правоохоронних органів, яка вбила найбільшу кількість злочинців за всю історію Сполучених Штатів. Як пояснював видавець, термін «злочинці» вжито умисно, оскільки всі померлі мали численні судимості за скоєння тяжких злочинів, а на арешти трьох було виписано ордери. Анкета полетіла в смітник слідом за ім’ям Старлінг.
Вона вже другу годину дзюбала клавіатуру робочого комп’ютера, здуваючи з обличчя неслухняні прядки волосся, коли Кроуфорд постукав у двері, а тоді просунув у них голову.
– Старлінг, телефонував Браян із лабораторії. Мейсонів рентген і той, що ти отримала від Барні, збігаються. Це рука Лектера. Знімки ще оцифрують і порівняють, але він каже, що сумнівів нема. Ми все занесемо в захищену папку Лектера в ПЗНЗ.
– Як щодо Мейсона Верджера?
– Скажемо йому правду, – відповів Кроуфорд. – Ми з тобою чудово знаємо, Старлінг, що він не стане нічим ділитися, якщо тільки не натрапить на брилу, яку самотужки не зможе зрушити. Але якщо ми зараз спробуємо перехопити його наводку в Бразилії, вона зникне.
– Ви ж казали залишити його в спокої, я так і зробила.
– Але ж чимось ви тут займалися-таки.
– Мейсонів рентген послали експрес-доставкою компанії DHL. DHL подивилися на штрих-коди й інформацію на пакунку та вказали місце, де його прийняв кур’єр. Готель «Ібарра» в Ріо, – Старлінг підняла руку, упереджуючи питання. – Ні-ні, суто нью-йоркські джерела. Жодних запитів до Бразилії. Телефонні розмови Мейсона, більшість із них, проходять через комутатор спортивного букмекера в