Отже, великі дебюти… Довіртеся мені – ви скоро зрозумієте, до чого я все це веду. Пригадаймо Моцарта, який у дев’ятирічному віці вразив віденський королівський двір своєю ідеальною грою на клавесині. Або ж, якщо Моцарт не здатний торкнутися «знайомої струни» (майже невловима усмішка), візьмімо для прикладу щось ближче – скажімо, «Бітлз», які у віці дев’ятнадцяти років презентували власні композиції у Ліверпулі.
З-поміж інших визначних дебютів можна пригадати незвичайний дебют Йоганна Фіхте. (Знак студентові, щоб той записав на дошці прізвище «Ф-і-х-т-е».) Хтось із вас пам’ятає його ім’я? Воно вже лунало під час моєї останньої лекції, коли я розповідав про німецьких філософів-ідеалістів, які були послідовниками Канта наприкінці вісімнадцятого та на початку дев’ятнадцятого століття, – Геґеля, Шеллінґа та Фіхте. Якщо брати до уваги всіх трьох, то найбільш унікальними, поза сумнівом, були життя й дебют Фіхте, адже в дитинстві він був звичайним неосвіченим хлопчиком, який пас гусей у Рамменау – крихітному німецькому селі, що славилося натхненними недільними проповідями місцевого священика.
Однієї неділі до селища прибув багатий аристократ, який хотів послухати проповідь, але вона вже закінчилася. Розчарований, він саме стояв коло церкви, коли до нього підійшов старенький селянин, який сказав, що засмучуватися не варто, адже юний пастух Йоганн може переказати йому всю проповідь. Старий привів хлопця, і той справді дослівно переказав усю проповідь. Вельможа був настільки вражений неймовірною пам’яттю Йоганна, що оплатив його навчання у Пфорті – славетній школі, в якій згодом навчалися провідні німецькі мислителі, включно із Фрідріхом Ніцше, про якого ми поговоримо на нашій наступній лекції.
Йоганн успішно вчився і в школі, і пізніше в університеті, однак коли його опікун помер, хлопець зіткнувся з фінансовими труднощами. А тому влаштувався гувернером в одну з німецьких родин – батьки найняли його, щоб він викладав їхньому синові філософію Канта, праці якого Йоганн доти й сам не читав. Уже зовсім скоро його зачарують праці божественного Канта…
Раптом Філіп відірвався від своїх записів і поглянув на слухачів. Не побачивши в їхніх очах ані краплини розуміння, він прошипів:
Агов, тут хтось є? Кант, Еммануїл Кант, Кант, Кант, згадали? (Жестом він знову показав на дошку, щоб студент записав на ній «К-а-н-т».) Минулого тижня ми присвятили йому дві години. Кант, як і Платон, є одним із найвеличніших світових філософів. Запам’ятайте мої слова: на іспиті я обов’язково вас про нього запитаю. Ага, подіяло… Бачу ознаки життя – хтось заворушився, очі почали розплющуватися, а ручка – шкрябати…
То на чому я зупинився? Авжеж. Хлопець, який пас гусей. Фіхте запропонували посаду гувернера у Варшаві. Не маючи ані копійки за душею, він пройшов увесь шлях пішки тільки для того, щоб отримати