Останній лист від твого коханого. Джоджо Мойєс

з’явилася якась історія, якій, скажімо, вже п’ятдесят років. Я хочу, щоб це була стаття про те, як змінилося становище жінки, мода, професії. Дві реальні історії, такий собі комплексний аналіз того, як жилося жінкам тоді і тепер. – Мелісса відкриває папку та дістає кілька ксерокопій формату А3. Вона говорить спокійно, тоном людини, яка звикла до того, що її завжди слухають. – Ось, наприклад, з нашої колонки «Питання-відповідь»: «Що мені робити? Як зробити так, щоб моя дружина красиво одягалася і слідкувала за собою? Я заробляю £1500 на рік і моя кар’єра у галузі продажів тільки-но починає набирати обертів. Часто клієнти запрошують мене кудись разом з дружиною, але останнім часом я змушений їм відмовляти, тому що вона, чесно кажучи, вигляд має просто жахливий». – У кімнаті пробіг ледь чутний смішок. – «Я намагався сказати їй про це якомога м’якіше, проте вона говорить, що її зовсім не цікавлять ані мода, ані прикраси чи косметика. Чесно кажучи, вона зовсім не схожа на дружину успішного чоловіка, а мені б хотілося, щоб вона мала саме такий вигляд».

      Одного разу Джон сказав Еллі, що після народження дітей його дружина припинила дбати про свою зовнішність. Але він одразу ж змінив тему і більше ніколи до неї не повертався, так, ніби це йому здавалося більшою зрадою, ніж той факт, що він спить з іншою жінкою. Еллі обурив цей його джентльменський вчинок щодо власної дружини, та водночас вона почала захоплюватися ним іще більше.

      Однак його слова застрягли в її уяві, й Еллі вже виразно уявляла дружину Джона: неохайний брудний халат, дитина на руках і постійні звинувачення в усіх можливих недоліках. Еллі хотілося сказати, що з ним вона такою ніколи не стане.

      – Можна взяти інтерв’ю у якоїсь сучасної жінки-психолога, яка відповідає на листи такого типу, – запропонував редактор суботнього випуску газети, схиляючись над ксерокопіями.

      – Мені здається, у цьому немає потреби. Ось послухайте відповідь: «Можливо, Ваша дружина ніколи не замислювалася над тим, що вона – манекен у вітрині Вашої кар’єри. Можливо, вона говорить собі, якщо, звісно, вона взагалі про це думає, що вона вже заміжня, її життя влаштоване, вона щаслива, то навіщо їй турбуватися про зовнішній вигляд?»

      – О, вічний спокій подружнього життя, – промовляє Дерек.

      – «Я не раз бачила, як закохані дівчата доволі швидко перетворюються на жінок, які байдикують у затишному сімейному гніздечку. Спочатку вони дуже кмітливі, героїчно борються із зайвими сантиметрами на талії, купують панчохи зі швом позаду й постійно виливають на себе літри парфумів. Тоді якийсь чоловік говорить: „Я кохаю тебе“, і тут, бац, розкішна красуня миттєво перетворюється на посудомийку. Щасливу посудомийку».

      На якусь мить кімната наповнилась ввічливим, схвальним сміхом.

      – А що оберете ви, дівчата? Героїчно боротися із зайвими сантиметрами чи стати щасливою посудомийкою?

      – Здається, нещодавно я бачив фільм з такою назвою, – говорить Дерек і одразу ж замовкає, бо після його