Але ж ні. Ворог ударив, як вороги це часто роблять, звідки не чекаєш – зі сторони дому, добрих старих Штатів.
– Майє?
– Я вас слухаю.
– Офіцери, які розслідують убивство вашої сестри, вважають, що це було вторгнення до помешкання. Її… Ви знаєте деталі?
– Припиніть.
– Вибачте.
– Я просила не опікуватися мною.
– Я не опікуюсь, просто виявляю людяність. Те, що з нею зробили…
Майя знову дістала телефон. Їй хотілося побачити обличчя дочки, вона потребувала цього якоря. Але жінка зупинила себе. Ні. Не зараз. Не втягуй у це Лілі. Навіть таким невинним шляхом.
– Коли сталося вбивство, – копи також ретельно придивлялися до чоловіка Клер, вашого зятя… – він заповзявся щось шукати серед паперів.
– Едді.
– Так, Едвард Вокер.
– Він би цього не зробив. Він любив її.
– Підозру з нього зняли, – сказав Кірс. – Але тепер є потреба ближче придивитися до їхнього сімейного життя. Потрібен свіжий погляд на все.
Тепер Майя зрозуміла. Посміхнулась, але без тіні гумору чи тепла.
– І давно, детективе?
Він не підводив голову.
– Перепрошую?
– Давно ви знаєте про результати балістичної експертизи?
Кірс і далі читав справу.
– Уже певний час вам відомо, так? Про те, що Джо та Клер вбили з однієї зброї?
– Чому ви так вирішили?
– Коли ви прийшли до мене додому, перевірити мій «Smith and Wesson», припускаю, ви мали на меті переконатися, що це не знаряддя вбивства, що він не відповідає жодному з них.
– Це нічого не означає.
– Ні, але ви сказали, що більше мене не підозрюєте, пам’ятаєте?
Детектив мовчав.
– Це тому, що ви вже знали, що в мене ідеальне алібі. Ви знали, що мою сестру вбили з того ж револьвера. І знали, що я була за кордоном, коли застрелили Клер. Тоді ви ще не знайшли тих двох молодиків із лижними масками. Я могла б усе це вигадати. Але відколи ви мали доповідь балістиків, залишилося тільки зайвий раз перевірити, де я була з військом. І ви перевірили. Процедуру я знаю, це не один телефонний дзвінок. То давно ви маєте результати експертизи?
Голос його звучав тихо.
– Від похорону.
– Ясно. А коли ви знайшли Еміліо Родріґо та Фреда Кейтена й отримали підтвердження того, що я була в Кувейті?
– Учора пізно ввечері.
Майя кивнула – усе так, як вона думала.
– Ну ж бо, Майє, не будьте наївною. Я говорив уже, ми придивлялися до вашого зятя після того, як убили вашу сестру. І жодного сексизму, самі подумайте. Подружня пара. Наодинці в парку. На моєму місці, кого б ви запідозрили найперше?
– Особливо, –