Ґері нахилився вперед, пильно вдивляючись в Артурове обличчя. Адвокат відчував, що його скепсис швидко тане.
– Але ж докази… – почав він.
– До дідька докази! Якщо Рейджен запевняє, що чогось не робив, так воно і є. Він не брехатиме. Може, Рейджен і крадій, але він не ґвалтівник.
– Ти кажеш, що розмовляв із Рейдженом, – промовила Джуді. – А як це у вас відбувається? Вголос чи подумки?
Артур сплів пальці.
– Буває по-всякому. Іноді це внутрішній діалог, непомітний для сторонніх. Але коли поруч нікого немає, ми таки говоримо вголос. Гадаю, якби хтось угледів цю картину, то вирішив би, що ми геть з’їхали з глузду.
Ґері відхилився на спинку стільця, витягнув із кишені хустинку і витер чоло.
– Хто повірить у цю історію?
Артур поблажливо всміхнувся.
– Як я вже сказав, Рейджен ніколи не бреше, як і всі ми. Нас усе життя звинувачують у брехні, тож для нашого гурту стало справою честі ніколи не кривити душею. І байдуже, вірять нам чи ні.
– Але і правдою ви не поспішаєте ділитися, – зауважила Джуді.
– А замовчування правди – це та ж брехня, – додав Ґері.
– Ой, та невже? – промовив Артур, навіть не намагаючись приховати зневажливий тон. – Ви ж адвокат і чудово знаєте, що свідок не зобов’язаний ділитися інформацією, якщо його про це не просять. Ви б і самі насамперед порадили своєму клієнту відповідати на запитання лише «так» або «ні» й не заглиблюватися в подробиці, якщо вони свідчать не на його користь. Поставте будь-кому з нас пряме запитання – і у відповідь почуєте або цілковиту правду, або мовчання. Хоча, звичайно, правду теж можна інтерпретувати по-різному. Англійська мова така багатозначна.
Ґері задумливо кивнув.
– Я матиму це на увазі. Та ми відхилилися від теми. Стосовно тієї зброї…
– Рейджен краще за інших знає, як розгортались події у дні, коли було скоєно ті три злочини. Чому б вам не поговорити з ним?
– Не тепер, – заперечив Ґері. – Може, іншим разом.
– Здається мені, що ви боїтеся з ним зустрітися.
Ґері стрільнув на юнака очима.
– А хіба ти не цього хотів? Чи ж не тому ти розповідав нам, який цей Рейджен жорстокий і небезпечний?
– Я не казав, що він жорстокий.
– А враження склалося саме таке, – мовив Ґері.
– Як на мене, вам необхідно познайомитися з Рейдженом, – сказав Артур. – Ви самі відімкнули цю скриньку Пандори. Гадаю, тепер ви повинні відчинити її остаточно. Але Рейджен не вийде до вас, якщо ви цього не бажаєте.
– А він захоче з нами говорити? – запитала Джуді.
– Питання в тому, чи хочете ви поговорити з ним.
Ґері усвідомив, що таки побоюється появи Рейджена.
– Я