– Я саме це і мав на увазі. – Ґері простягнув горнятко за черговою порцією напою. – Отже, у кожному з цих випадків Рейджен сходить зі сцени, а потім оговтується у середмісті Колумбуса з грошима в кишенях і вирішує, що таки скоїв заплановані пограбування. Але при цьому він анічогісінько не пам’ятає. І так усі три рази. За його словами, хтось украв у нього той час.
– Нам чогось бракує для цілісної картини, – мовила Джуді. – Хтось же кидав у ставок пляшки і вправлявся у стрільбі.
Ґері кивнув.
– Ще один доказ того, що це був не Рейджен. Дівчина розповіла, що він добрих кільканадцять секунд вовтузився з пістолетом, перш ніж зумів зняти його із запобіжника. А тоді ще й не влучив по кількох пляшках. Такий професіонал, як Рейджен, не схибив би.
– Але Артур каже, що іншим заборонено брати до рук зброю Рейджена.
– Я вже бачу, як ми пояснюємо це судді Флаверсу.
– То ми збираємось йому все пояснювати?
– Навіть не знаю, – відповів Ґері. – Безглуздо використовувати розщеплення особистості для захисту в суді, адже формально це вважається неврозом, а не психозом. Тобто навіть самі мозкоправи стверджують, що люди з множинною особистістю – не божевільні.
– Гаразд, – сказала Джуді. – А що, як просто оголосити, що наш клієнт не визнає провину, і взагалі не приплітати сюди божевілля? Будемо напирати на відсутність умислу, як у тій каліфорнійській справі, де у підсудного теж був розлад множинної особистості.
– Там було дрібне правопорушення, – заперечив Ґері. – У такій резонансній справі, як наша, самого тільки розщеплення особистості нізащо не вистачить для виправдання. Це факт.
Джуді зітхнула і задивилась у полум’я.
– Я тобі ще дещо скажу, – почав Ґері, погладжуючи бороду. – Навіть якщо суддя Флаверс погодиться з нашим баченням справи, він відішле Біллі до Ліми. До Біллі доходили чутки про те місце, ще коли він був у виправному закладі. Пам’ятаєш, як Рейджен обіцяв заради милосердя вбити дітлашню, якщо його туди запроторять? Я певен, що він так і вчинить.
– Тоді ми мусимо подбати, щоб його відправили до іншого місця! – вигукнула Джуді.
– У Південно-західному центрі кажуть, що Ліма – єдиний заклад, де лікують осіб, які ще мають постати перед судом.
– Біллі відішлють до Ліми тільки через мій труп, – відкарбувала Джуді.
– Поправка: тільки через наші трупи, – сказав Ґері, здіймаючи горнятко.
Джуді з дзенькотом торкнулася своїм горнятком горнятка Ґері, а тоді вкотре наповнила їх питвом.
– Не можу змиритися з відсутністю альтернативи, – проказала вона.
– То давай пошукаємо.
– Ти маєш рацію. І ми її неодмінно знайдемо.
– Щоправда, раніше таке нікому не вдавалося, – додав напарник, витираючи з бороди кавову піну.
– То й що? Раніше в Огайо не було і Біллі Міллігана.
Вона взяла з полиці зачитаний примірник «Кримінального кодексу Огайо», і вони заходилися його штудіювати,