Джонетта Джонсон із WPIK ділилася від узбережжя до узбережжя одкровеннями про те, як Старлінг знайшла ті рештки в гаражі завдяки «надприродному зв’язку з чоловіком, якого поліція нарекла… монстром!» Було очевидно, що WPIK мали в лікарні інформатора.
«НАРЕЧЕНА ФРАНКЕНШТЕЙНА!!» – кричало «Народне базікало» з полиць у супермаркеті.
ФБР відмовилось від офіційних коментарів, але Старлінг була певна, що їх вистачало в самому Бюро.
За сніданком один із її однокласників, молодик, який надто завзято користувався лосьйоном після гоління «Каное», назвав Старлінг Мелвіном Пелвісом – дурний каламбур від імені Мелвіна Пурвіса, першого агента Гувера в тридцятих роках[50]. Після відповіді від Арделії Мепп молодик побілів, як крейда, і більше не торкнувся свого сніданку.
Тепер Старлінг перебувала в химерному стані, коли її ніщо не могло здивувати. Минув день, потім ніч, а вона немов занурилась у пронизливу тишу на дні океану. Вона мала намір захищатися, якщо трапиться така нагода.
Викладач говорив і обертав колесо рулетки, але не випускав із рук кульку. Старлінг дивилася на нього й дедалі більше переконувалася, що він жодного разу в житті не кидав тієї кульки. Тепер він щось казав:
– Кларіс Старлінг.
Чому він каже «Кларіс Старлінг»? Це ж я.
– Так, – озвалась вона.
Викладач указав підборіддям на двері позаду неї. Ось воно. Поки Кларіс оберталася поглянути, хто по неї прийшов, її душа сховалась у п’яти. Але виявилося, що то Бріґем, інструктор зі стрільби, який зазирав у кімнату й показував на неї в натовпі. Коли Старлінг його побачила, Бріґем поманив її на вихід.
На якусь мить вона вирішила, що її виженуть з Академії, але такого не стали б доручати Бріґемові.
– По конях, Старлінг. Де ваше польове спорядження? – сказав він у коридорі.
– У мене в кімнаті… У крилі С.
Старлінг мусила бігти, щоб не відставати від Бріґема. Він ніс велику дактилоскопічну валізу з реквізиційної (справжню, а не одну з тих іграшкових, якими вони користувалися на заняттях) і невелику брезентову торбину.
– Сьогодні ви поїдете з Джеком Кроуфордом. Беріть речі для ночівлі. Можливо, ви встигнете повернутись, але беріть.
– Куди?
– Якісь мисливці на качок із Західної Вірджинії знайшли в річці Елк тіло, ще завидна. Обставини вказують на Баффало Білла. Зараз справою займається команда місцевого шерифа. Вони там справжні відлюдьки, тому Джек не став чекати, поки вони самі поділяться з нами інформацією, – сказав Бріґем і зупинився біля дверей до крила С. – Йому потрібен помічник, який принагідно зможе зняти відбитки пальців у потопельника. Ви ж на дактилоскопії муху з’їли, то впораєтесь із цим, еге ж?
– Еге ж, дайте-но перевірити валізу.
Бріґем відчинив валізу й тримав її, поки Старлінг висувала шухлядки. Тоненькі