Парубок же, постоявши біля коней, повозившись там, підійшов знов до воза і, суворо гукнувши возіїв на допомогу, став підсовувати плече під драбину. Возії позлізали з возів і теж стали ходить і вишукувать місця, де б зручніше підмостити спину. Почалось піднімання з лайкою, сміхом, з одпочинками й балачками. А тим часом машина голодно ревла, лящала пасом і наче сердилась, що барабанщики стоять собі й весело балакають, подивляючись на обидва боки униз. І з другого боку теж щось трапилось, бо ніхто й не гадав подавати снопів. Всі спочивали і з цікавістю слідкували за підійманням воза. За скиртами лаявся Ґудзик.
– Ей, чорнява!.. Чорнява на три пальці під носом, бодай ти виросла! – чується вмить із барабана, і під машину заглядає запорошене, з пукатими синіми окулярами на носі лице барабанщика Андрона. І крім цих окулярів, чорних якихось купок на місці вусів і носа, нічого за порохом не видно. Губи зложені зовсім серйозно, тільки куточки здригуються посмішкою.
Дуже висока, зовсім білява дівчина, до якої гукає він, навіть не поворухнеться, задивившись на воза.
– Ей ти! Чорнява!.. Біла хустина!.. Тю! Федоська!
Федоська здригується й починає шукати очима.
– Сюди-сюди! Лупни!
Федоська підніма голову і, забачивши Андрона, усміхається.
– Іди сюди… – киває той головою.
Дівчата круг нього весело посміхаються і наперед почувають задоволення.
– Чого?
– Та йди, дурна!.. Іди, я тебе сподобав… Іди, моє серце…
Дівчата сміються, а з ними й Федоська.
– Та йди, не бійсь: я м’який… як віск на морозі. Ну?.. Води принесеш… – додає він, піднімаючи відро.
Дівка неймовірно дивиться на дівчат, на відро й рушає. Через хвилину голова її з’являється на барабані.
– Ти вирости хочеш? – умить серйозно повертається до неї Андрон і пильно дивиться в лице.
Дівчата, що дивились на нього, й собі поробили серйозні обличчя, вмить пирскають зо сміху й чекають одповіді від сторопілої Федоськи.
– Ну, видно, що хоче, – не посміхаючись навіть, провадить далі Андрон і бере Федоську за кінець хустки.
– Так коли на це вже йде діло, – говорить він, – то ти зроби от що… Та стій, дурна! Чого ж тут соромиться? Хочеш вирости, то рости, Бог з тобою…